ЕКСКЛЮЗИВ Як відомі люди Дніпра зустрічають Новий рік в умовах війни

Попри війну, Новий рік для багатьох відомих мешканців Дніпра залишається моментом тиші, родинної присутності та внутрішньої зосередженості. Гучні святкування цьогоріч майже ніхто не планує — натомість обирають близьких людей, спогади й надію на мир.

Віктор Ожогін, заслужений журналіст України, ветеран російсько-української війни, їздив до побратимів, які нині перебувають на позиціях на Харківщині. Він відвідав свою колишню роту та передав військовим гостинці.

Сам Новий рік журналіст зустрів вдома – разом із дружиною та 15-річною донькою. Святкування буде скромним: родинна вечеря, звернення президента та загадане бажання. За словами Ожогіна, головне його новорічне сподівання – щоб 2026 рік став останнім роком цієї війни й завершився на справедливих для України умовах.

Михайло Мельник, засновник театру «Крик», також не розглядає варіанту гучних заходів. Новий рік він проводить у сімейному колі – разом із дружиною та дітьми.

Найважливішим для нього залишається безпека та світло в домі, а найкращим подарунком, за його словами, був би мир.

Дмитро Бочаров, ректор Університету митної справи та фінансів, зустрічає Новий рік у вже традиційному для себе форматі. 31 грудня він працює в університеті, а опівночі виходить у внутрішній двір УМСФ разом зі студентами, які залишаються в кампусі на свята.

Цей простір прикрашають заздалегідь придбаними ще до повномасштабного вторгнення гірляндами, іграшками та ялинкою. 

За словами ректора, у новорічну мить двір ніколи не буває порожнім – виходять студенти, зокрема ті, хто не має змоги поїхати додому.

Напередодні Нового року Дмитро Бочаров також дотримується власної родинної традиції – прогулянки містом разом із 16-річним сином. Вони уникають місць масового скупчення людей, натомість гуляють у парку Шевченка та на Монастирському острові, розмовляють і будують плани на майбутнє.

Для багатьох відомих дніпрян Новий рік у воєнний час — це не свято гучної радості, а момент спільності та надії.