ЕКСКЛЮЗИВ З манікюрного салону — за кермо: у Дніпрі переселенка освоїла міський автобус

На маршруті №136 у Дніпрі вже звикли бачити усміхнену водійку Ірину Ковтуненко. Вона впевнено тримає кермо великого міського автобуса, вітає кожного пасажира і, здається, щиро отримує задоволення від своєї роботи. Її історію розповідає “Наше місто”.

Ще декілька років тому Ірина не могла уявити, що стане водійкою громадського транспорту. Адже її життя проходило у зовсім іншому ритмі. Вона жила у Покровську, що на Донеччині, працювала майстринею манікюру.

-У нас був дуже класний салон, жили у себе вдома, – згадує Ірина. – У нас було дуже все легко і лайтово. Ми були щасливі.

Війна змінила все. 

-Спочатку ми ще якось працювали, а потім, коли почастішали обстріли, всі почали казати, що взимку не буде опалення та води, – пригадує Ірина. – Моя дитина лякалася вибухів. Саме в той момент я прийняла рішення, що треба евакуюватися.

Ірина разом із сином вирішила виїхати до Дніпра. 

-Починати довелося з нуля, – розповідає жінка. – Ти приїжджаєш сюди, у тебе у гаманці якихось 2 тисячі гривень. Потрібно було знайти квартиру, роботу…  Добрі люди допомогли. Важко було, але головне – не падати духом. Найцінніше, що у нас є, — це життя і наші рідні.

Ірина розповіла, що раніше мріяла стати далекобіницею. Раніше вона не могла цю мрію втілити у життя, бо дитина була маленька. А вже у Дніпрі знову над цим замислилась.

-Мій друг працював водієм, – розповідає Ірина. – Ми якось їздили, і я сказала, що хочу стати водійкою автобуса. А він відповів, що варто спробувати. І тоді я вирішила піти в автошколу.

Ірина зізнається, що після навчання знайти роботу було нелегко.

-Всі відмовлялися, – каже Ірина. – Ну, ви ж розумієте — жінку, яка щойно після автошколи, ніхто не хоче брати. А потім я звернулася до нашого АТП і отримала цю роботу.

Перші дні на маршруті Ірина пам’ятає добре. 

-Було страшно, мені здавалось, що не виходить, – зізнається Ірина. – Але водій, який мене навчав, сказав, що у мене дуже класно виходить, навіть краще, ніж у деяких чоловіків. Це мене підтримало.

Сьогодні вона впевнено керує великим автобусом і каже, що відчуває себе «як риба у воді». Її маршрут — один із найпопулярніших у місті. 

-Я розумію відповідальність за людей, я знала, на що йду і вибрала цей шлях, — говорить Ірина. – Мій день починається однаково. О шостій ранку рейс, а перед цим – заїзд на заправку за кавою. 

Пасажири часто дивуються, коли бачать за кермом тендітну жінку. 

-Є ті, хто дивиться з посмішкою, каже: “Боже, яка ж дівчинка!” А буває, що чоловіки не сідають у автобус, бо за кермом жінка, – ділиться Ірина. – Але більшість позитивно реагують. Особливо дівчата: “Я так рада, що ви — це ви! Поїхали!” — кажуть мені. А я відповідаю: “Ну, поїхали”».

А тим, хто теж стоїть перед вибором і не наважується змінювати своє життя, вона радить просто не боятися і спробувати. 

Попри стереотипи про «чоловічу» професію, жінки все частіше виявляють бажання сісти за кермо громадського транспорту. Однак, як зазначає Іван Васючков, заступник начальника управління транспорту департаменту транспорту та транспортної інфраструктури Дніпровської міської ради, поки що таких прикладів небагато.

-До 2018 року на міських маршрутах у Дніпрі працювало понад 12 жінок-водіїв, зараз їх лише шість, – сказав Іван Васючков. – Нові кандидатки не приходять вже декілька років, хоча існувала державна програма з підготовки водіїв категорії D саме для жінок. На жаль, вона не набула популярності. Більш охоче жінки йдуть працювати водійками тролейбусів чи трамваїв.

Іван Васючков додає, що жінки, які все ж хочуть стати водійками маршруток чи автобусів, можуть пройти навчання в одній із місцевих автошкіл або звернутися безпосередньо до автотранспортних підприємств — ті іноді навіть допомагають чи частково спонсорують отримання посвідчення категорії D, адже у місті гострий дефіцит водіїв.

Фото Анни Гончаренко.

Читайте також: У Дніпрі ще в двох автобусах запрацювала безготівкова оплата через додаток єДніпро.

Раныше ми писали: Заммера Дніпра прокоментував можливість підвищення вартості проїзду в автобусах до 20 грн.