ЕКСКЛЮЗИВ Дніпрянка шукає нових господарів покинутим тваринам

Дніпровська волонтерка Олеся Вороніч щиро прагне, щоб собаки і кішки були щасливі. Один із песиків знайшов любов і турботу в родині волонтерки. Про це розповість «Наше місто».

Кажуть, собаки насилу вловлюють різницю між кольорами. Їм байдуже: помаранчевий або червоний, жовтий чи зелений. Зате з самого раннього дитинства цуценята безпомилково розрізняють добро і зло, любов і ненависть, чуйність і байдужість. З останнім нашим чотириногим друзям доводиться стикатися, на жаль, набагато частіше.

Дніпровська волонтерка Олеся Вороніч знає це не з чуток.

 – Торік у Новомосковську померла старенька господиня дивовижного півторарічної собачки, – розповідає Олеся. – У квартирі оселилися родички бабусі й вигнали її на вулицю. А вона все одно приходила у під’їзд і чекала біля квартири, коли її покличуть. Лежала годинами взимку на бетоні. На щось сподівалася. А люди її ганяли й лякали. Ну й увігнали в стрес. Коли я про це дізналася, хотіла забрати страждальницю, але та близько до себе не підпускала і в чужі руки не давалася. Я їздила в той будинок, привозила їжу і налагоджувала контакт. Терпляче й довго. Посиджу поруч, простягну до неї руку, але доторкнутися до себе собачка не давала. Поки нарешті не повірила у мої добрі наміри.

Дніпрянка намагалася знайти Міюші (так звуть песика) нову сім’ю, зробити це не вдалося. Сьогодні Мія живе в сім’ї волонтерки й абсолютно щаслива.

– На початку березні минулого року взяла Міюшу до себе, – констатує Олеся. – Вона здорова, щеплена і навіть має міжнародний паспорт. Нині намагаємося передати в надійні руки Ельзу – ще одну симпатичну собачку, від якої відмовився неадекватний господар. Ельзу ми помітили в лютому 2025 року: симпатична волоцюжка поневірялася в пошуках їжі містом. Знайшли її господаря, але той був не надто радий зустрічі з нею, як, утім, і сама Ельза.  А потім він вивіз «улюбленицю» в Придніпровськ і там кинув. Нам він сказав, що має намір їхати і брати з собою собаку не має наміру. Шукаємо Ельзі нового господаря.

Прилаштувати вихованця в надійні руки не так просто.

 – В Обухівці організували центр Leroy shelter, – розповідає зооволонтер Сергій Луденський. – Там тварини чекають або на нових господарів, або на переправлення в притулки по Україні. На жаль, із пошуком нових господарів є труднощі. Насамперед бере маленьких тварин, яких можна поселити у квартирі. Великих дорослих собак беруть значно рідше.

Контакти волонтерки: 068 406 08 40, 066 240 71 92.

Раніше ми писали про те, що зооволонтерка з Дніпра розповіла про порятунок тварин та складні моменти у своїй роботі.

Фото з архівов волонтерів