Меморіал пам’яті загиблим Героям російсько-української війни оновляється вже у сьомий раз. Сьогодні на тригранних конструкцій з’явились 45 нових світлин мужніх захисників України. Рідні, близькі та друзі воїнів поклали до підніжжя конструкцій квіти. Про це повідомляє «Наше місто».
На одному з банерів — фото солдата, снайпера батальйону оперативного призначення 31 бригади ім. генерал-майора Олександра Радієвського НГУ Микити Жеребцова («Нікітос») Йому був лише 21 рік. Разом з хлопцем загинули всі його плани та мрії.
– У дитинстві Микита мріяв бути і поліцейськими слідчим, і військовим, – розповідає мама Героя Ірина. – Закінчив військовий ліцей у Дніпрі, потім вступив до Дніпровського професійного залізничного ліцею. Перший час працював на залізниці помічником машиніста. У нас узагалі сім’я залізничників. Я – бухгалтер, чоловік – диспетчер. Тому син там і працював. А потім за півтора року до повномасштабки уклав контракт із ЗСУ.
Підрозділ Нацгвардії, де служив Микита Жеребцова, базувався поблизу села Благодатне Волноваського району на Донеччині. Тут 24 лютого 2022 року він прийняв перший бій з ворогом. Наприкінці липня підрозділ перекинули на Харківський напрямок, де активно готувалися до наступу. 30 серпня цього ж року поблизу населеного пункту Дементіївка наш земляк загинув, виконуючи бойове завдання. У цей день ранком він написав матері, що в нього все добре.
Вшанувати пам’ять загиблого чоловіка, молодшого сержанта Сергія Леути («Псих») прийшла його дружина Поліна.
– У травні 2022 року він добровільно пішов до лав 128 бригади ТрО, – каже дружина захисника. – У нас є маленька донечка, і він вирішив, що нас з нею треба захищати. Воював у Харківській, Донецькій та Луганській областях. 7 жовтня 2024 року він потрапив під ворожий обстріл у Запорізькій області. Загинув разом з побратимом. Я досі не звикла, що його немає вже, для мене він живий, і він герой. Чоловік був надзвичайно світлою та позитивною людиною.
Під Мар’янкою загинув старший механік-водій роти морської піхоти 503 ОБМП ЗСУ Максим Василянський («Кондор»). Йому було 32 роки.
Вікторія, молодша сестра героя, згадує брата як людину, яка завжди допомагала і захищала своїх близьких, друзів і бойових побратимів.
– Максим був дуже турботливим і всім допомагав, – зазначає Вікторія. – Був наставником для нас і чудовим батьком двох своїх дітей. Брат захоплювався технікою – мотоциклами, автомобілями й охоче допомагав у технічних питаннях усім, хто до нього звертався.
17 березня 2022 року приблизно о десятій годині ранку, виконуючи останнє бойове завдання на Мар’їнському напрямку, морський піхотинець Максим Василянський, у складі невеликої групи побратимів, вступив у нерівний бій із противником. Після тривалого масованого артилерійського обстрілу агресором, бронемашина під керуванням морпіха «Кондора» була знищена. Загинув Максим як справжній герой.
Нагадаємо, що кожен банер на Алеї пам’яті оснащений QR-кодом, який веде на сайт memory.dp.ua. Там можна знайти детальну інформацію про героїв Дніпра, які віддали своє життя за незалежність України. Наразі у Дніпрі існує дві алеї пам’яті загиблим захисникам України – у сквері Героїв та у Новокодацькому районі. Дедалі іх буде більше.
– Такі Алеї пам’яті ми плануємо масштабувати на всі райони міста, – каже Антон Малий, начальник управління ветеранської політики Дніпровської міської ради. – У нас вже є попередні домовленості з родинами загиблих та активістами. Нам надають інформацію і військові щодо історій полеглих героїв, але перед розміщенням ми отримуємо дозвіл від родичів. Захисники України, чиї фото ми розміщуємо на алеях, віддали своє життя за нашу волю, свободу, перемогу, наші сім’ї та за нашу країну. Ми маємо пам’ятати їх та вшановувати протягом всього нашого життя. Запропонувати історію полеглого захисника України, аби її розмістили на алеї Героїв, можна за телефоном управління ветеранської політики Дніпровської міської ради – 098 948 63 31.
Раніше ми писали про те, що на щиті: на війні загинув військовий з Дніпропетровщини.
Фото Володимира Федорищева
