
В Україні існує два способи фіксації місця проживання громадян: реєстрація та декларування. Попри схожість, вони мають різні механізми оформлення та юридичні наслідки, пише «Наше місто» з посиланням на ГУ Міграційної служби в Дніпропетровській області.
Декларування місця проживання
Декларування здійснюється в електронному форматі через Єдиний державний вебпортал електронних послуг. Це означає, що громадяни подають декларацію онлайн без відвідування державних установ.
Декларувати місце проживання можна лише у таких випадках:
- приватному житлі, якщо воно внесене до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
- у гуртожитках, якщо є згода уповноваженої особи, яка управляє або утримує гуртожиток.
При цьому декларування не передбачає перевірки фактичного проживання особи.
Реєстрація місця проживання
Реєстрація здійснюється в паперовій формі за заявою особи. Її подають до органу реєстрації або через центр надання адміністративних послуг, після чого інформація вноситься до реєстру територіальної громади.
Реєстрація можлива в житлі будь-якої форми власності, зокрема:
- у приватному будинку або квартирі, незалежно від того, чи внесене воно до державного реєстру;
- у комунальному або державному житлі.
Основна відмінність полягає в тому, що реєстрація має більш офіційний характер та фіксується в реєстрі територіальної громади, тоді як декларування – це спрощена електронна процедура для житла, яке офіційно зареєстроване у державних базах даних.
Нагадаємо, раніше ми писали, що уряд розширив перелік професій для бронювання від мобілізації.
Читайте також: Зруйноване чи пошкоджене війною житло: як дніпрянам отримати компенсацію.
У «Нафтогазі» зробили важливу заяву про зміни в оплаті рахунків.