Дніпровські зоологи вирішили перевірити наскільки гострий нюх у представників ентомофауни Дніпропетровщини й отримали несподівані результати. Об’єктом досліджень стали небезпечні шкідники – кілька видів жуків-довгоносиків. Про це повідомляє «Наше місто».
Наш регіон знаменитий найкращими нюхачами планети. Розміри в такій справі мають значення. Що більша комаха, то гостріший у неї нюх. Але й дрібні комашки теж вельми чутливі до запахів.
– Ми досліджували поведінку наймасовіших у житлі людини видів довгоносиків: комірного, рисового та кукурудзяного, – розповідає Віктор Бригадиренко, доцент кафедри зоології та екології ДНУ. – Експерименти проводили за стандартною методикою. На столі обмежували ділянку завдовжки 150 см, завширшки 10 см, заввишки 10 см. Зверху цей експериментальний стенд закривали склом і встановлювали над ним відеокамеру. 50-60 жуків випускали на середину випробувальної ділянки. З одного зі боків стенду розташовували ватяну паличку, змочену однією краплею пахучої речовини. Жуки відчували запах і повзли в різних напрямках. Ми аналізували відеозапис: кожні 15 секунд зупиняли 10-хвилинний відеофрагмент і перераховували, скільки довгоносиків ухвалювали рішення наблизитися до джерела запаху або віддалитися від нього.
Кілька разів проведений експеримент давав можливість об’єктивно оцінити реакцію комах на конкретну речовину. Інтенсивність запаху зменшується пропорційно квадрату відстані від його джерела.
– Ми випробували близько 200 речовин, – резюмує вчений. – Результати несподівані: те, що для людини – неприємний запах, для жука може бути позитивним подразником, речовиною, що привертає увагу (атрактант), або не впливає на його поведінку. Іноді навпаки: те, що людям подобається, деякі жуки сприймають як запах, що сильно відлякує (репелент).
Звичайно, досліди з жуками цікаві та пізнавальні, але чи є від них практична користь? На думку Віктора Бригадиренка, подібні дослідження можуть допомогти в боротьбі зі шкідниками. Наприклад, із комірним довгоносиком.
– Комірний довгоносик щороку знищує близько 10% врожаю у світі, а це тільки для пшениці 2,3 мільйона тон, – зазначає співрозмовник. – Збитків зазнають усі країни світу – від Норвегії та Канади до Аргентини та Австралії. Навіть в Антарктиді на станціях цей довгоносик є, і на космічних станціях оселиться, щойно там перебуватимуть одразу кілька десятків людей. Так от ми в експериментах уперше встановили пахучі речовини та їхні суміші, які діють на амбарного довгоносика як атрактанти і як репеленти. Атрактанти можна використовувати в клейових пастках, щоб оцінювати чисельність довгоносика в зерносховищах, коморах, у їдальнях, продуктових магазинах. Репеленти перспективні на кухнях, коли потрібно відлякати довгоносика від тумбочки, в якій лежать спагеті, макарони і крупи.
Зрозуміло, для серійного виробництва таких чудо-пасток потрібні масштабні дослідження в різних лабораторіях світу. А дніпровські зоологи підкажуть колегам найбільш перспективний напрямок.
Раніше ми писали про те, що дніпровські офіси атакують жуки-точильники.
Категорія: Новини Дніпра, Суспільні та соціальні новини Дніпра
Позначки: Новини Дніпра
