ЕКСКЛЮЗИВ У Дніпрі водійка тролейбусу працює за кермом понад півстоліття

Наталя Нешта водить тролейбус вулицями Дніпра вже понад півстоліття. У 1973 році вона отримала професію на дніпровських курсах водіїв, місце у гуртожитку і свій перший тролейбус. За п’ять десятиріч їй довелося кермувати усіма моделями тролейбусів, що були та є у Дніпрі, пише “Наше місто”.

Наталя Нешта стала першою жінкою у Дніпрі, яка почала працювати на тролейбусі-сцепці і водила його 12 років всупереч прогнозам начальника депо, що жінки ніколи не зможуть працювати на такій важкій машині. 

У мене немає такого, що мені не хочеться на роботу. Я завжди йду із задоволенням. У мене нова машина, у мене мої пасажири, хороший колектив. Вже можна йти на пенсію, але я не уявляю, що я буду робити без тролейбуса. Приходиш у депо до своєї машини, кажеш “добрий ранок”, заводиш її і все йде як по маслу, ми разом працюємо. Це процес. Тут важливо, щоб тобі професія подобалася і у тебе все вдавалося, – каже водійка.

Зараз Наталя Нешта працює на 9-му тролейбусному маршруті, який з’єднує Соборну площу із заводом пресів. Вона вже три роки водить одну з найкращих моделей тролейбусів, що існують у Дніпрі.

Зараз дуже мало людей йдуть на курси водіїв, але ті хто йдуть, вони думають, що зараз тобі все буде – і тролейбус новий, і зарплатня. Ні, треба наробити навички, стаж, влиться у колектив, щоб тобі подобалось працювати. Щоб тобі подобався твій тролейбус – треба його доглядати, мити, ремонтувати, душу у нього вкладати. Тоді він віддячить тобі сповна, – каже Наталя Нешта.

Щодня у Дніпрі на маршрути виходять близько сотні тролейбусів, щоб доставити до місць призначення понад 50 тисяч пасажирів. Вже 77 років саме тролейбус залишається надійним, екологічним та майже незамінним громадським транспортом, який навчився працювати навіть без контактної мережі. За майже вісім десятиріч він перевіз понад два мільярди пасажирів.

Дніпровському тролейбусу у листопаді виповнилося 77 років. І без перебільшень скажу, що тролейбус став у нас символом незламності у війні. Він почав свою роботу у  1947 році вирішив транспортну проблему у післявоєнному Дніпрі. Все було пов’язано із зручністю цього транспорту, він був дешевшим та простішим, ніж трамваї, для яких потрібно було будувати колії і споруджувати більш складну інфраструктуру. Тролейбус став одним зі символів відновлення міста після Другої світової. І наразі він символ незламності у цій війні, тому що попри усі складнощі, пов’язані з повномасштабним вторгненням та терором ворога, ми продовжуємо працювати, возити людей, незважаючи на відключення електрики, проблеми з енергетикою та прильоти, – розповідає провідний фахівець КП “Дніпровський електротранспорт” Нікіта Керенцев.

Нагадаємо, раніше ми писали, як у Дніпрі під час війни підтримують трамвайні перевезення.