Дніпро у 1930-ті теж голодував. Жертвами Голодомору стали жителі Краснопілля, передмість – Ломівка та Єлизавето-Кам’янка. У ті роки з червоними комісарами боролися народні месники. Про це повідомлять «Наше місто».
Навіть у радянській Україні в містах і селах були заможні родини. Більшовики вважали їх куркулями.
– Коли моя бабуся, Марія Ларивонівна , виходила заміж, її батько купив їй наділ землі, побудував хату, – розповідає Любов Тягло, старший викладач НТУ «Дніпровська Політехніка». – Земля, як оберіг. Нагодує і врятує. Але за радянських часів через неї в селян виникали проблеми. Дід, Семен Андрійович, був хазяйновитим і заможним. Куркулем за мірками рад. У нього було чим поживитися. Відняли практично все, що добре запам’ятав мій дядько Леонід Семенович, на очах якого померла молодша сестра Онися. Немовля – вісім місяців. У мами, моєї бабусі, молока не було. Крихітку намагалися годувати тим, що їли самі – картопляним лушпинням, кропивою, лопухами. Але це дитину не врятувало.
Далеко не всі покірливо віддавали останні продукти. Знаходилися сміливці, які відчайдушно чинили опір сталінському терору.
– Мій дядько прожив довге життя: народився 1925-го і помер уже після повномасштабного вторгнення, – продовжує розповідь співрозмовниця. – Про голод 1930-х він пам’ятав усе життя. Для нашої родини це свята тема. Леонід Семенович розповідав, що люди пухли від голоду. Його з братом Ванею не випускали з дому. Боялися, що заріжуть і з’їдять. Дядько згадував, як одного разу заявилась група продрозкладки і зажадала віддати м’ясо: «Знаємо, що на горищі шматок свині ховаєш. Віддай нам! Інакше Сибір». А батько його не боязкого десятка – взявся за сокиру: «Сибір так Сибір! Хоч знатиму за що сиджу». Комісари, серед яких був і кум батька, відступили.
Любов Тягло зазначила, що в той час жив відчайдушний ломівець, чиє прізвище Сова стало прозивним. Сова разом із приятелями жорстоко мстився червоним кривдникам. Чутка про народних месників стала легендою Ломівки.
Раніше ми писали про те том, що у Дніпрі проведуть мітинг-реквієм.
Фото із архіву Любові Тягло