ЕКСКЛЮЗИВ Дніпро: 1000 днів великої війни, стійкості та єдності в боротьбі за Перемогу

Дніпро – місто, яке ще з 2014 року стало справжнім форпостом – оплотом сили, стійкості та взаємодопомоги. За 1000 днів повномасштабної війни росії проти України, 1000 днів жаху, випробувань і боротьби кожна вулиця, кожен будинок, кожна людина тут відчули біль і одночасно продемонстрували силу єдності народу. Попри всі труднощі наше місто зберегло свій дух незламності. За цей час дніпряни, об’єднавшись, зробили безліч кроків задля Перемоги, проявивши неймовірну згуртованість і силу духу, пише «Наше Місто».

Дніпро – місто, яке не зупиняється перед труднощами. Саме таким його вважають містяни. Адже, за даними дослідження Українського інституту національної пам’яті , 38,5% опитаних мешканців міста вважають Дніпро форпостом. Фортецею, яка бореться, допомагає захисникам і стоїть пліч-о-пліч з усією країною. Дніпро зараз – логістичний, гуманітарний та медичний хаб України.

Головний медичний хаб на сході країни

Дніпро став медичним хабом, де лікарі творять справжні дива. Команди медиків рятують життя, працюючи вдень і вночі, без вихідних і перерв. Лікарі, медсестри та весь медичний персонал доводять щодня, що їхня професія – це не просто робота, а покликання рятувати життя.

Волонтерство стало частиною життя міста

Дніпряни з самого початку війни об’єдналися навколо спільної мети – допомоги армії та наближення Перемоги. Волонтерство стало невід’ємною частиною життя міста. Тут працюють численні волонтерські організації та ініціативи, які щодня організовують підтримку для військових. Зусилля громади зосереджені на тому, щоб забезпечити захисників усім необхідним: від бронежилетів і тепловізорів до автомобілів, дронів та іншого критично важливого обладнання.

Місто дихає єдністю. Навіть маленькі дніпряни та дніпрянки активно займаються волонтерством – роблять сітки та свічки для захисників, виступають на вулицях за донати на армію, продають власноруч створені іграшки, аби потім передати ці кошти на ЗСУ. Молодь проводить важливі ініціативи, як-от майстер-класи зі створення зі звичайних електронних цигарок повербанки, які так необхідні нашим захисникам на фронті. Студентство Дніпра створює заходи різних масштабів і форматів: акції «Студенти Дніпра заради Перемоги», «Настрій для військових», благодійні аукціони.

У Дніпрі плекають пам’ять про Героїв-земляків

У кожному місті й у кожному серці війна залишає свій слід. На жаль, вона забирає найкращих – тих, хто став на захист нашої свободи, хто віддав найдорожче, аби інші могли жити під мирним небом. Та навіть коли Герої йдуть, пам’ять про них назавжди залишається у серцях людей. У Дніпрі є місце, де ця пам’ять оживає щодня – на Алеї пам’яті, яка знаходиться на проспекті Героїв. Це більше, ніж меморіал. Це місце, де кожен може зупинитися, згадати, вклонитися й подякувати тим, хто подарував нам шанс на майбутнє. 

Меморіальний комплекс у сквері Героїв було відкрито 29 серпня 2024 року. Нещодавно Алею пам’яті поповнили нові банери зі світлинами та історіями 45 героїв – українських військових, які віддали своє життя, захищаючи нашу землю.

Історії героїв зібрані завдяки спільній ініціативі бійців 128-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ та Департаменту молодіжної політики та національно-патріотичного виховання ДМР. Серед імен, доданих до меморіалу, – військові з 25-ї окремої повітрянодесантної бригади, 93-ї механізованої бригади «Холодний Яр», Сил спеціальних операцій ЗСУ та інших підрозділів.

Жахливі трагедії, що назавжди залишаться у пам’яті

У Дніпрі кожен пам’ятає, як війна прийшла до його дому, змінивши життя назавжди. Кожен вибух, кожна атака залишила глибокий шрам в серці міста. За 1000 днів війни ворог десятки разів атакував місто з повітря і забрав життя багатьох мирних людей.

Однією з найтрагічніших в сучасній історії міста стала трагедія 14 січня 2023 року, коли росіяни вдарили ракетами по багатоповерхівці на Перемозі. 46 загиблих, серед яких шестеро дітей, десятки поранених. Зараз, проходячи повз будинок 118 на Набережній Перемоги, кожен згадує той страшний день, коли війна забрала життя цілих сімей.

Чимало було й інших нищівних атак. 

Ракетний обстріл 29 грудня 2023 року, прямо перед святом Нового року. Цей напад залишив по собі жахливі наслідки: загинули шестеро людей, а понад 30 отримали поранення. Армія рф вдарила ракетами по пологовому будинку та торгово-розважальному центру. У той день рятувальники дивом встигли евакуювати чотирьох породіль.

Мешканці Дніпра, почувши про страшні наслідки атаки, не зволікали ані хвилини: люди, що жили поруч з епіцентром удару, одразу вирушили на допомогу, адже знали, що поблизу є лікарня, де може бути ще більше постраждалих. Один із місцевих жителів, який мешкав поряд, не вагаючись, кинувся на допомогу і вивів двох лікарів з руїн. Це лише одна з сотен історій героїзму, коли дніпряни демонстрували усьому світові свою єдність і готовність допомогти один одному в найскладніші моменти.

Ще одна страшна дата – 26 травня 2023 року, коли російські окупанти завдали ракетного удару по одному з медичних закладів міста, що розташований на лівому березі. В результаті цього обстрілу загинула одна людина, 16 мешканців постраждали, серед яких і двоє дітей.

28 червня 2024 року російська ракета зруйнувала п’ять верхніх поверхів багатоповерхівки у центрі міста. Це був черговий безжалісний акт агресії, який забрав життя трьох людей. 12 інших дніпрян отримали поранення, серед яких була маленька дитина, лише 7 місяців, і вагітна жінка.

Рятувальники Дніпра 

Рятувальники Дніпра — це справжні Герої. Вони щодня рятують життя, борються з вогнем, ліквідують наслідки не тільки стихійних лих, а й ворожих атак. Це люди, які без страху йдуть на допомогу, навіть коли здається, що немає шансів. Вони не зупиняються, навіть коли весь світ навколо руйнується.

3 червня 2023 року війна знову принесла смерть і біль. Ракета вибухнула в Дніпровському районі, зоні щільної житлової споруди. Тоді армія рф забрала життя дворічної дівчинки Лізи і поранила десятки людей. Але серед цього жаху сталася справжня диво-історія. Під уламками будинку опинилися двоє хлопців. Коли рятувальники дісталися до місця, голос одного з них пролунала з-під завалів. Це була хвилина, коли серце завмерло від надії. Через годину хлопців знайшли — вони були живі, хоч і в шоковому стані.

Але, на жаль, рятувальники й самі іноді стають жертвами війни. Один з жахливих випадків стався у ніч на 22 травня 2023 року – ворог поцілив у пожежно-рятувальний підрозділ, завдавши великої шкоди. Тоді були зруйновані три будівлі, знищено більше 20 одиниць техніки, необхідної для порятунку людей і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Внаслідок цього нападу постраждав рятувальник.

Комунальники Дніпра

Та варто зазначити, що Герої — це не лише ті, хто боронить нашу країну на передовій, зі зброєю в руках. І не лише ті, хто, ризикуючи життям, рятують людей з-під завалів та  гасять вогонь, що нищить все на своєму шляху. Герої — це також й ті люди, хто щодня тримає тил, роблячи свою невидиму, але таку важливу роботу. Серед них — комунальники Дніпра, які під обстрілами, попри загрозу життю, невтомно працюють, аби місто залишалося живим. Їхня праця — це беззвучний, але невпинний бій за чистоту й порядок серед хаосу війни.

Як казав міський голова Дніпра Борис Філатов, комунальники — це люди-«мурахи», адже вони працюють безперервно, віддаючи себе повністю своїй справі, незважаючи на всі труднощі та перешкоди. 

«Люди-“мурахи”, яких вирізняють з натовпу затерті помаранчеві жилети. Скромні жіночки зі згорілими від міського сонця шиями та руками. Натомлені чоловіки, яких не здивуєш жодною роботою. Доки ще лунає тривога, вони вже стають до праці. Збирають уламки та підмітають бите скло – обережно оминаючи всіх навкруги», – сказав мер міста, дякуючи комунальним за їхню важку роботу.

Дніпро, місто, яке стало символом стійкості й надії, пережило вже 1000 днів війни. Кожен з цих днів був важким випробуванням, але також свідченням мужності, єдності і рішучості. Місто, яке стало форпостом для всієї країни, не зупиняється навіть перед найстрашнішими труднощами. А дніпряни, люди з незламним духом, готові підтримати один одного і не дозволити ворогу зламати їхню віру в Перемогу.

Фото: Валерій Кравченко.