ЕКСКЛЮЗИВ Дмитро Яворницький: життя людини, що відродила історичну пам’ять

Дмитро Яворницький. Постать історика, археолога, етнографа стала знаковою для відродження самоідентифікації українського народу в останні десятиліття перед крахом російської імперії. На науковому фронті, так само як Тарас Шевченко на фронті поетичному, він боровся за повернення із небуття славних сторінок історії українського козацтва, пише «Наше місто».

Народний фольклор та історія рідного краю викликали живий інтерес у Яворницького з юнацьких років. Він досліджував козацьку минувшину мандруючи Запорізьким краєм. Проте мав на це не надто багато часу. До 45 років постійним місцем мешкання Дмитра Івановича були міста, далекі від колишньої вольниці – Харків, Ташкент, Петербург, Самарканд. Лише на початку ХХ століття історик оселяється у місті, яке на наступні майже 40 років стане для нього рідним – у Дніпрі, тоді – Катеринославі. Сюди Дмитра Івановича запросили для впорядкування колекції та керування історичним музеєм, заснованим в середині ХІХ століття губернатором Фабром.

На момент приїзду дослідника минувщини у Катеринослав, установа знаходилась не в найкращому стані. Яворницькому вдалося вдихнути життя у заклад культури, фактично створити його наново, зібрати чудову колекцію старожитностей.

Але музейними справами життя Дмитра Івановича не обмежувалось. Він – однин із організаторів археологічного з’їзду у місті 1905-го року, був причетний до відкриття університету та його історичного факультету, став фундатором архіву, брав активну участь у суспільно-політичних процесах.

До кінця життя Дмитро Яворницький приділяв особливу увагу археологічним дослідженням, брав у них участь. Знахідки стали основою колекції історичного музею, їх експонують до сьогоднішнього дня.

Помер видатний історик в 1940 році у Дніпрі. Похований біля стін закладу, що став однією із візитівок нашого міста. Зараз на місці його упокоєння височить пам’ятник зведений у 1990-х роках.