ЕКСКЛЮЗИВ Головне – не мовчати: як борються з булінгом у школах Дніпра

7 листопада відзначається Міжнародний день боротьби з насильством і булінгом у закладах освіти. З якими випадками булінгу стикалися дніпряни та яким чином  можна протидіяти цьому явищу, дізнавалась журналістка «Нашого міста».

Можуть бути різні види цькування

Що таке булінг? Це психологічне, фізичне, економічне, сексуальне насильство, зокрема й через електронну комунікацію, що вчиняється щодо малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою щодо інших учасників освітнього процесу. Іншими словами,  булінг – це агресивна та неприйнятна поведінка однієї дитини чи групи дітей по відношенню до іншої.

Булінг може бути різних видів. Вербальний (словесний) булінг – це словесне знущання або залякування за допомогою образливих слів, яке включає в себе постійні образи, погрози й неповажні коментарі про кого-небудь. Фізичний булінг – це багаторазово повторювані удари, стусани, підніжки і  таке інше. Соціальний булінг – це коли застосовується тактика ізоляції. Наприклад,  когось навмисно не допускають до участі в роботі групи, прийняття їжі за одним столом, гри, занять спортом. Останнім часом достатньо розповсюдженим став також кібербулінг, який полягає у звинуваченні когось з використанням образливих слів, брехні та неправдивих чуток за допомогою електронної пошти, текстових повідомлень і повідомлень у соціальних мережах.

Покарання – штраф або громадські роботи

Хто відповідальний за протидію булінгу? Міністерство освіти та науки України розробило алгоритм взаємодії  дитини, батьків, школи та інших державних структур у разі виникнення подібних ситуацій. Ознайомитися з ним можна за посиланням. До речі, булінг є адміністративним правопорушенням і тягне за собою певну відповідальність. Це штраф від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин. При цьому за вчинення булінгу групою осіб або повторно впродовж року покарання буде більш жорстким. Це або штраф від 1700 до 3400 грн, або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин.

Куди звертатись у разі булінгу?  Для цього існує декілька корисних номерів. Ось головні з них.

–        дитяча лінія 116 111 або 0 800 500 225 (з 12.00 до 16.00);

–        гаряча телефонна лінія щодо булінгу (цькування) 116 000;

–        гаряча лінія з питань запобігання насильству 116 123 або 0 800 500 335.

Мовний скандал вийшов за стіни школи

Чи існує булінг у школах Дніпра? Було б неправдиво стверджувати, що ні. Подекуди приклади цього ганебного явища виходять за стіни навчальних закладів та набувають розголосу. Так, навесні 2023 року спалахнув мовний скандал у ліцеї №126. Мати шестикласниці Євдокії Юхимчук Олена розповіла, що почула, як перед початком дистанційного уроку з математики вчителька говорила з учнями російською мовою. Жінка включилася, представилася і попросила вести урок державною. На що вчителька обурилася і сказала, що вона уроку ще не почала. Після цього, за словами Олени, викладачка написала в класну групу у вайбері, що поставить Євдокії “3” за перший семестр замість “7”, тому що «нібито вона не заслуговує більше».

–        Я вважаю, що це був булінг, шантаж моєї дитини відмітками, – зазначила тоді Олена.  – Діти зрозуміли це так, що треба захищати вчителя. Почали писати в загальному чаті для дітей – обговорювати це, погрожувати моїй дитині. Влаштували опитування, хто за те, щоб вигнати з класу Євдокію. Одна дитина надіслала моїй дочці близько 70 повідомлень з погрозами.

 А потім батьки у своїй групі стали пропонувати перевести дівчинку до іншого класу або навіть до  іншої школи. Коли випадок набув розголосу, батьківський комітет вибачився перед нею. При цьому пані Олена такі вибачення назвала формальними. Вона подала звернення до мовного омбудсмена та заяву до поліції. Пізніше з’ясувалося, що директорці та вчительці оголосили догану за недотримання мовного законодавства.

Пропонували придбати труну та стрибнути з даху

Ще одну історію нам розповіла дніпрянка Валентина. Події відбувалися під час пандемії коронавірусу у класі її доньки Анюти. 

–        Діти навчалися онлайн, живого спілкування не було, а ось чати «кипіли», – згадує Валентина.  – Підлітки, 6 клас, 11-12 років. Батьківський контроль зійшов нанівець, бо діти знаходилися вдома самі майже увесь день. Одна з однокласниць моєї Анюти створила групу для їхнього внутрішнього спілкування. Спочатку вони там обмінювалися жартами, картинками, фото, відео. А потім ініціаторка додала фото однокласника – звичайного тихого хлопця, але вже перероблені, домальовані і з різноманітними написами. І понеслися реакції однолітків зі швидкістю сніжного кому. Пішли погрози, нецензурні висловлювання, дуже зухвала поведінка і наклепи, образи на батьків Андрія – хлопця, якого булили. Радили йому зістрибнути з даху, деякі діти навіть пропонували кошти на труну. Все це тривало десь добу.

Коли ситуація почала виходити за будь-які межі, деякі однокласники хлопця, разом з ними й донька Валентини,  стали на його захист. Але адміністраторка групи їх швидко видалила. Одна з дівчат, яка була пасивним спостерігачем всього цього кошмару, наважилася зробити скріни і передала інформацію класному керівнику.  

На ранок хлопець, якого булили, розповів про події ночі своїм батькам. І тоді мама хлопця зателефонувала класному керівнику. Терміново скликали батьківські збори, на яких були також діти та шкільний поліцейський. Але ініціаторка створення цієї групи та найактивніша провокаторка так і не з’явилися. Потім були ще тижні особистих зустрічей, розмов з дітьми, робота з поліцейським, класним керівником та батьками. Діти, які брали участь у булінгу Андрія, говорили, що провину визнають, принаймні, так запевняли. Ініціаторка створення групи в результаті перевелася на індивідуальне навчання, але на цих зустрічах не з’являлася ні вона, ні її батьки.

–        Сподіваюся, що ця дівчинка винесла для себе урок на все життя, – підсумовує Валентина.  – Хлопчина, над яким словесно знущалися, більше року не спілкувався з однокласникам. А далі почалася повномасштабна війна, і його сім’я виїхала з України. Цей випадок доводить, що батькам треба знаходити час для спілкування з дітьми. Це є першочерговим пріоритетом, а не робота і гроші. Щоб у разі чого дитина не побоялася розповісти про образи, про булінг. Щоб була можливість вчасно відреагувати на ситуацію, від якої, на жаль, ніхто не застрахований.

 Протидія булінгу закріплена на законодавчому рівні

Згідно з Законом України “Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання насильству та унеможливлення жорстокого поводження з дітьми” від 06.06.2024 внесено зміни до деяких законодавчих актів. Про це «Нашому місту» повідомила Тетяна Бичкова, начальник відділу безпеки життєдіяльності та соціального захисту управління освіти департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради.

–        У закладах освіти Дніпра розробляється та затверджується положення про запобігання і протидію насильству та жорстокому поводженню з дітьми, – зазначає Тетяна Павлівна. –  Керівники закладів розглядають усні та письмові заяви про випадки насильства або жорстокого поводження, сприяють проходженню особами, які вчинили насильство, стали свідком або постраждали від насильства, відповідної програми для таких осіб. Заходи здійснюються у співпраці з Національною поліцією України, службою у справах дітей за участі практичних психологів, соціальних педагогів.

Булер зазвичай сам є жертвою насилля

За якими ознаками батьки можуть запідозрити, що їхня дитина є жертвою цькування? Існує декілька ознак фізичного та психологічного булінгу.

–        Батьків має насторожити те, що у дитини мало або взагалі немає друзів, – зазначає дніпровська психологиня Єлизавета Ярошенко. – Дитина відмовляється ходити до школи, брати участь у заходах із однолітками, втрачає інтерес до навчання, знижується її успішність. Також треба бути пильними, якщо дитина більшість часу сумна, втрачає інтерес до їжі, стає тривожною  та має проблеми зі сном, має низьку самооцінку.

До фізичних ознак булінгу  відносяться образи в соціальних мережах, відео знущання з жертви, зіпсовані особисті речі жертви, фізичні знущання. Причина булінгу залежить від мети, яку переслідує кривдник. Найчастіше булер таким чином  самостверджується в колективі. Негатив в інформаційному просторі  чи у комп’ютерні ігрі можуть спонукати дитину до агресивної поведінки. Окрім того, причиною цькування може бути насильство в сім’ї булера: він переносить цей негатив на інших.

 Яким чином краще допомогти дитині в такій ситуації?  Якщо вчитель став свідком або йому стало відомо про булінг в класі, одразу треба поговорити з кривдником та пояснити, що його поведінка неприйнятна та може призвести до серйозних наслідків. Найкращим способом боротьби з булінгом є його профілактика.  Перегляд фільмів та відеоматеріалів про булінг, відверті дискусії.

 Що стосується батьків, вони, за словами Єлизавети Ярошенко, мають перш за все зняти з дитини, яка стала  жертвою цькування, почуття провини. Треба дати зрозуміти, що вони на її боці. В цьому можуть допомогти такі слова: “Добре, що ти мені все розповів/ла! Я тобі вірю. Ти не  винен/не виннa, в тому, що трапилося. Я допоможу тобі.” Батьки мають допомогти дитині набути впевненості в собі, та вміння протистояти однокласникам. У ситуації з кібербулінгом батьки можуть заблокувати повідомлення кривдника. Якщо він зберігає  анонімність, можна роздрукувати листування з ним, зробити скріншоти сторінок та віднести їх до правоохоронних органів. З юридичної точки зору батьки не можуть прийти до кривдника та проводити з ним виховну роботу. Вони можуть тільки ініціювати це через адміністрацію школи. Інакше можна отримати судовий позов за залякування чужої дитини.  

–        Під час роботи психологом я неодноразово стикалась з проявами булінгу різних видів, – розповідає Єлизавета Ярошенко. – Наприклад, до мене звернулися батьки дитини, яка не бажала вчитися, допомагати батькам, контактувати з однолітками. Дитина весь час сиділа в комп’ютерних іграх.  Під час спілкування з нею я виявила тривожний  стан високого рівня. Пізніше з’ясувалися подробиці  – дитина зазнала булінгу з боку однолітків. Я надавала консультації батькам, проводила психологічні заняття з дитиною для зниження тривожності, покращення самооцінки, взаємодії з іншими дітьми. Довелося застосувати декілька психологічних методик: арттерапію, казкотерапію, гештальт-терапію. Результат був позитивний.

Фото Валерія Кравченка та з відкритих джерел.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, як у Дніпрі відбувається шкільна реформа.