Оксана Рогоза, 35-річна спортсменка, матір двох синів і просто життєрадісна жінка, зіткнулася з важким випробуванням – раком молочної залози. Незважаючи на діагноз, вона не опустила руки. Її історія – це справжній урок мужності та оптимізму, пише «Наше місто».
Рак боїться сміливих, – упевнена Оксана. І вона це доводить щодня. Поєднуючи лікування з улюбленими заняттями, вона надихає тисячі жінок.
– Зараз я лікуюсь від раку молочної залози, – розповіла Оксана. – Рік тому восени я відчула негострий спазматичний біль у грудях та виявила невеличкі пухлинки. Також змінилася форма та розмір грудей. Я почала хвилюватися, але при цьому продовжила займатися тим, що люблю – бігати. До весни цього року мене майже нічого не турбувало. Саме тоді я пішла на своє перше обстеження до онколога-мамолога. Була підозра на рак. В голові були думки: “Для чого це мені? Що зараз потрібно зробити, щоб вилікуватись?” Дякую своїй лікарці, яка на першому обстеженні не приголомшила мене одразу цим діагнозом, а порадила не хвилюватися і обіцяла підтримку щоб встановити точний діагноз та лікуватися.
Оксана протягом двох місяців пройшла різні обстеження. УЗД, мамографія, КТ, біохімія, онкомаркери, біопсія.
– Хочу сказати, що біопсія не показала рак, – пригадує Оксана. – Тому моя лікарка провела резекцію. Тобто видалила одну пухлину і відправила на дообстеження. Тоді діагноз підтвердився. Хоча біохімія та онкомаркери були хорошими.
Влітку Оксана пройшла перший етап лікування у Київському мамологічному центрі. Тоді жінці видалили одну молочну залозу та лімфовузли, де були метастази. В перший день після операції вона відчула потребу закликати жінок берегти себе та своє здоров’я.
Наразі в Оксани другий етап лікування – хіміотерапія. Їй призначили вісім курсів. Перший жінка вже пройшла. Наступного тижня розпочинається другий курс лікування.
– Мене питають, як я прийняла хворобу, це прийняття прийшло швидко, – додала Оксана. – Якийсь час було хвилювання, але моя лікарка завжди на зв’язку, координує, підтримує. Перше, що я для себе зрозуміла, що не потрібно боятися. Не можна дозволити страху паралізувати себе через діагноз. Рак боїться сміливих. Я відчула це на власному досвіді. Також не потрібно впадати у відчай. Варто взяти себе у руки і чітко діяти за планом лікаря, якому довіряєш. Приймайте зміни у собі через любов до себе. Рак – це не кінець світу і не вирок.
На питання: де бере сили, Оксана сказала, що не потрібно забороняти собі робити те, що хочеться. Хочеш плакати – плач, хочеш бігати – бігай, хочеш поїхати в гори – їдь. Займайся тим, що любиш.
– Близькі люди мене надихають та допомагають жити, плани на майбутнє та мрії також дають мені сили, – зізнається Оксана. – Проходячи лікування, я намагаюсь їх здійснювати. Нещодавно відновила тренування. Але я бігаю вже не 15-17 кілометрів, як раніше. Зараз легке навантаження – 2 кілометри. Я впевнена, що у мене все вийде. Я обов’язково вилікуюсь, буду в постійній ремісії, здійсню мрії і буду жити по-іншому, з новою версією себе.
Історія Оксани – це заклик до всіх жінок берегти своє здоров’я і не ігнорувати будь-які тривожні симптоми. Адже своєчасна діагностика – це запорука успішного лікування.
Фото Володимира Федорищева.
Читайте також: Вчиться в університеті, танцює та співає: історія дніпрянки з вадами слуху.
Категорія: Новини Дніпра, Суспільні та соціальні новини Дніпра, Тема дня
