ЕКСКЛЮЗИВ Вогонь, вода і каналізаційні труби: як працює міська аварійна служба Дніпра

Внутрішньобудинкові комунікації потребують турботи й уваги. Буває й так, що їм потрібна швидка допомога. Тоді містяни викликають «аварійку». Щомісяця міська аварійна служба отримує сотні заявок на усунення комунальних надзвичайних подій. Про роботу найнеобхіднішої комунальної служби розповість «Наше місто».

Справа – труба

Крапля точить не тільки камінь. Трапляється, що вона знаходить тріщину в трубі і тоді цівка води може влаштувати вдома справжній потоп. Ну, а якщо протікання сталося на верхньому поверсі постраждати можуть десятки квартир. Тому, хто потрапив у таку незавидну ситуацію, залишається сподіватися на диво. Справа-труба!

Подібна неприємність трапилася з Ігорем Руссу, дизайнером «Нашого міста», у квартирі якого продирявилася труба.

– На початку січня цього року пізно ввечері на кухні раптом почала протікати система опалення, – розповідає колега. – Тече й тече. З кожною хвилиною стає тільки гірше. Що робити? Адже живу на останньому поверсі і всіх сусідів знизу запросто можу затопити. Судорожно міркую, куди звернутися по допомогу. Зателефонував до аварійної служби, і ремонтна бригада була на місці хвилин за 15-20. Перекрили воду, переконалися, що все нормально, а вже вранці усунули течу. Зробили все швидко і безплатно!

Але, якщо в п’ятиповерхівці на Універсальній впоратися з локальною комунальною подією вдалося оперативно, то в п’ятиповерхівці на Єфремова, 2-А довелося попрацювати кілька місяців. Масштабна пожежа, що трапилася в березні нинішнього року в самому центрі міста, запам’яталася дніпрянам надовго. Полум’я охопило 600 квадратних метрів даху, а в боротьбі з вогняною стихією брали участь 17 пожежних машин і 69 рятувальників. Тоді вогонь фактично знищив покрівлю, пошкодив димові канали та сантехніку.

– Після пожежі потрібно було відновити покрівлю, від вогню поплавилася сантехніка, – зазначає Тетяна Редько, заступниця директора департаменту житлового господарства Дніпровської міськради. – Після ремонту покрівлі зайнялися сантехнічною системою.

Ремонтом цієї системи займалася міська аварійна служба.

– На технічному поверсі будинку на Єфремова, 2- А після пожежі повністю відновили центральне опалення, – констатує Єгор Худяков, представник департаменту житлового господарства міської ради Дніпра. – Аналогічні роботи аварійна служба провела також у будинку на Мануйлівському проспекті, 5. Працювали й на інших міських об’єктах.

«Аварійка» займається і поточними ремонтами

Багато житлових будинків нашого міста давно стали старожилами. За минулі десятиліття їхні комунікації зносилися і часто стали непридатними. Ну і струси після ворожих «прильотів» також не додають здоров’я внутрішньобудинковим комунікаціям. У такій ситуації аварія може трапитися будь-якої миті. Щоб цього уникнути дніпровська «аварійка» займається також і поточними ремонтами.

– У нашому будинку ремонт системи опалення не проводився майже три з половиною десятиліття, – розповідає Зінаїда Василенко, мешканка висотки на вулиці 20-ліття Перемоги, 49. – Труби старі, зношені. Ну, а де тонко, там і рветься. Пориви траплялися часто. Доводилося постійно викликати ремонтників. Латали то в одному місці, то в іншому, але це допомагало ненадовго. Тому, коли восени нам поміняли систему опалення, ми були щасливі. Я живу на першому поверсі і в мене ключі від підвалу, тож бачила, як оперативно й акуратно працюють хлопці. Велике їм спасибі!

Подібних проблемних будинків по Дніпру чимало. Тому й роботи у дніпровських аварійників предостатньо.

– Аварійна служба проводить поточні та аварійні ремонти, – каже Єгор Худяков. – З початку року до першого жовтня міська аварійна служба відпрацювала 39 476 заявок дніпрян. Зокрема, виконано 32 781 аварійний ремонт.

Важлива не тільки кількість, а й якість виконаних робіт. У цьому впевнені не тільки містяни, а й самі ремонтники. Працювати треба з душею. Професія зобов’язує! Приміром, Володимир Свалухін, бригадир ремонтної бригади, яка міняла труби в будинку на вулиці 20-річчя Перемоги, 49, переконаний, що професія сантехніка – найкраща.

Прийшов у ЖЕК навчитися міняти труби і затримався на 30 років

Володимир Свалухін – не цілком типовий сантехнік. Свого часу Володимир Рудольфович закінчив транспортний інститут, відслужив в армії, одружився. Ну, а коли в нього вдома зламався водопровід, допитливий дніпрянин прийшов проконсультуватися в ЖЕК.

– Ніколи не мріяв стати сантехніком, але коли щось у нашій ванній зламалося, вирішив самостійно навчитися усувати поломки, – розповідає бригадир ремонтної бригади. – Влаштувався в ЖЕК №2 учнем сантехніка. І так мені ця професія сподобалася, що залишився в ній на все життя. Прийшов учнем у 25, а зараз мені 55. Ось тридцять років працюю.

Але чим власне хороша ця професія? Що такого романтичного в трубах і унітазах?

– Не скажіть! – не погоджується Володимир. – Деякі люди думають, що сантехніки тільки тим і займаються, що в гімні колупаються. Але це не так! Сантехніки бачать, як влаштована вся система, і здатні знайти правильне інженерне рішення. Найголовніше – можуть допомогти людям, які потрапили в біду. Пам’ятаю, як у будинку на Іларіонівській у квартирі третього поверху зірвало кран. Вода залила всю квартиру і вже на вулицю лилася. Навіть через цегляну стіну просочувалася. Адже підвал затопило. Мешканці в шоці! Ну, а ми приїхали і все виправили.

На думку Володимира Рудольфовича, комунальних НП могло бути менше, якби містяни мали хоч якусь сантехнічну грамотність.

– У Дніпрі повно старих будинків і певну профілактику своїх комунікацій мешканці могли б робити, але в реальності цього немає, – нарікає бригадир. – Ну, а ми не може проконтролювати в якому стані труби в приватизованих квартирах і будинках.

Власне такою самою логікою керуються і лікарі, коли рекомендують частіше проходити профілактичні огляди. Та чи завжди ми дослухаємося до їхньої думки!

Натомість діти та онука впевнені, що професійними порадами краще не нехтувати. Вони взагалі пишаються своїм батьком і дідом.

– Коли пішов працювати в ЖЕК, донька Інна була зовсім маленькою, а тепер вона чудовий спеціаліст, працює в юстиції, – резюмує Володимир Свалухін. – Син Володя – військовий. Є й онука Кіра, який навчається в третьому класі. Діти й онука підтримують мене в усьому. Звісно, це важливо, коли близькі люблять і вірять тобі. Тоді і жити, і працювати цікаво.

Як викликати міську аварійну службу

Аварійна служба Дніпра користується у містян великим попитом. Щодня до диспетчерської служби надходить понад сотня звернень з приводу аварійних ситуацій. Але ремонтні бригади займаються насамперед ліквідацією комунальних НП і не виконують робіт із благоустрою квартир та покращення комфорту проживання дніпрян.

– Викликати аварійну службу можна лише за телефоном 736-10-02, зателефонувавши до диспетчерської служби, – розповідає Сергій Файфер, директор департаменту житлового господарства Дніпровської міськради. – Виклик безплатний. Служба обслуговує внутрішньобудинкові комунікації (підвал, технічний поверх і стояки) – роботи безоплатні. За викликом аварійна служба приїжджає завжди. За необхідності комунальники працюють цілодобово і без вихідних. Усе, що стосується квартирної розводки, заміни санітарно-технічних приладів, то це мешканці роблять самотужки та власним коштом. Такі роботи «аварійка» не виконує.

Займаються комунальні бригади і ремонтами зовнішніх комунікацій будинків ОСББ.

Нетермінову заявку можливо залишити через контакт-центр Дніпра: hotline.dniprorada.gov.ua або відповідний мобільний додаток.

Єдина гаряча телефонна лінія: (056) 732-12-12, (095) 732-12-12, (096) 732-12-12, (073) 732-12-12.

Така система подання звернення – максимально зручна. В особистому кабінеті можна відстежувати статус заявки, терміни виконання і яка служба вирішує питання.

Фото Володимира Федорищева