Благодійний показ фільму “20 днів у Маріуполі” відбувся у Дніпрі, передає “Наше Місто”. Організаторами виступили проект “Історії Війни” та Асоціація спортивних журналістів Дніпропетровської області.
Фото Валерій Кравченко
Унікальність перегляду в тому, що в залі були безпосередьно ті, хто є у фільмі. Люди, які жили в жахітті війни більше, ніж двадцять днів.
Фото Валерій Кравченко
Євген Тузов – волонтер, колишній тренер з вільної боротьби та змішаних єдиноборств. Комендант найбільшого укриття в Маріуполі під час початку вторгнення. Коли у стрічці ми бачимо комплекс “Terra Sport”, де ховаються і живуть люди, саме його комендантом був Євген.
“Я не хочу образити чиїсь емоції, але тут у Дніпрі ви не відчували війну. І, дай Бог, не відчуєте. Ті вибухи, що іноді лунають тут – це ніщо, в порівнянні з тим, що було в Маріуполі. Коли дорослі і діти ховались, а по ним застосовували усі можливі види озброєнь, окрім, хіба що, ядерного. Моя думка – цей фільм потрібно показувати у Верховній Раді. Примусово. Тоді в Маріуполі на моїх очах дві банки дитячого харчування обміняли на ВАЗ. Дід так рятував життя онука. Чоловіки ходили до найближчих аптек, аби взяти їжі дітям, які були у тому сховищі, та медикаменти. Я можу зрозуміти тих чоловіків, які “відкривали” аптеки. Ми навіть писали на листочках, що саме взяли, і вказували номер телефону, аби потім за усе заплатити. Дитина стоїть голодна. Як бути в цій ситуації?”, – згадує волонтер
Фото Валерій Кравченко
Міккі – теж героїня. Тоді Євген разом з літньою матір’ю та Міккі майже місяць прожили в одному з укриттів, де люди топили сніг, аби отримати воду, набирали дощову воду з калюж. 16 березня вони змогли вибратися неушкодженими з Маріуполя та оселилися у Дніпрі.
«Всі знають пса Патрона, але у нас є теж своя героїня. Міккі попереджала про обстріли, і завдяки їй вдалося врятуватися багатьом людям, які тоді ховалися від бомбардувань і обстрілів в укритті спортивного клубу у Центральному районі Маріуполя. 29 лютого Міккі народила 5 цуценят, всі хлопчики!» – сміється Євген.
Міккі дуже контактна та лагідна, їй подобається увага, вона дозволяє себе брати на руки, позує та просто посміхається в кадр. Саме її особлива поведінка допомага розпізнати початок авінальоту.
Фото Валерій Кравченко
Ще один герой стрічки та зустрічі – Валентин Косенко. Поліцейський, який ніс службу в Маріуполі. Саме його ми бачимо на світлині Євгенія Малолєтки, яка отримала Пулітцерівську Премію
Валентин у фільмі/Кадр з документального фільму “20 днів в Маріуполі” режисера Мстислава Чернова,
Це фото Євгена Малолєтки вагітної жінки, яка була поранена в результаті російського обстрілу полового відділення у Маріуполі, стало одним з найбільш відомих фото облоги міста та війни в цілому
Кадр з документального фільму “20 днів в Маріуполі” режисера Мстислава Чернова
Фото Валерій Кравченко
“Тоді весь Маруполь був як 118 будинок у вас у Дніпрі, на Перемозі. Так, ми не знаємо коли закінчиться війна. Але хоча б тут, кожен – працівник ДСНС, поліції і будь-яких інших структур повинен робити все від себе залежне”, – каже Валентин
Показ фільму став не лише можливістю переглянути документальну стрічку про жахіття війни, але й зустрітися з людьми, що пережили ці події та
поділилися своїм досвідом. Показ приурочений справжньому Дню заснування міста – 29 вересня.
Фото Валерій Кравченко
Віра Попруга – професійна шашкістка та пауерліфтерка. За 10 років у шашках дівчина тричі ставала чемпіонкою світу й багаторазовою чемпіонкою України на молодіжному рівні. У дорослому спорті – призеркою Кубка України у командному та особистому заліках, а також чемпіонкою Дніпропетровщини як серед чоловіків, так і серед жінок. Також на рахунку спортсменки два “срібла” юніорського чемпіонату Європи з класичного жиму штанги лежачи. Дівчина дивилась стрічку вперше, декілька разів зі сльозами. Після не стрималась, аби обійняти потмі героїв
Загалом, дивитись цей фільм без сліз неможливо.\ Фото Валерій Кравченко
Кадр з документального фільму “20 днів в Маріуполі” режисера Мстислава Чернова
Особливо коли на екрані плачуть та гинуть діти. Діти, які насправді це все бачили і переживали. Діти, багато з яких більше ніколи не побачать сонце, море, не підуть в школу та не обіймуть свою маму.
Дмитро Тимохін, Президент Асоціації спортивних журналістів Дніпропетровської області, гості та герої фільму\ Фото Валерій Кравченко
Обговорення після фільму, бо кожному болить по-своєму. Якщо ви ще не дивились стрічку – обов’язково подивіться, адже вона у вільному доступі в інтернеті. Фільм «20 днів у Маріуполі» зроблено у співробітництві Associated Press та американських документалістів з Frontline. Матеріал для фільму було відзнято під час перших днів облоги Маріуполя. Близько 10% відео та фотографій вдалося відправити з єдиної точки у місті, де був сигнал мобільного зв’язку. Близько 30 годин відео вивезли гуманітарним коридором. Світова прем’єра відбулась на кінофестивалі Sundance, де стрічка отримала приз глядачів. Потому були покази та нагороди ще на 6 фестивалях. За свою роботу українські журналісти отримали Пулітцерівську премію.
P.S.
Страшні історії іноді стають початком чогось прекрасного. Якби не фільм “20 днів в Маріуполі “, ми б не познайомились з такими чудовими людьми.\Фото Валерій Кравченко
Дарина Сухоніс, фото Валерій Кравченко
Раніше ми розповідали про історію ветерана з ТрО Дніпра
Категорія: Війна, Новини Дніпра
Позначки: Афіша Дніпра, Головне, культурне життя дніпра
