ЕКСКЛЮЗИВ Дніпро прийняв, як рідну: історія переселенки Ольги Ковальової

Ольга Ковальова переїхала до Дніпра два з половиною роки тому з Донеччини. А зараз вона вже не уявляє своє життя без цього міста. Вона закохалася в його фонтани, мистецькі події та мальовничі куточки, особливо в Ботанічний сад. Дніпро став для неї не просто місцем проживання, а справжнім домом, де вона знайшла друзів, захоплення і відчуття спокою. Її історія – в матеріалі «Наше місто».

Евакуація до Дніпра і перші враження від міста

Ольга, як і тисячі інших українців, була змушена залишити свій дім через повномасштабне вторгнення росії. У березні 2022 року її рідне місто Покровськ зазнало перших обстрілів, а новини про можливе оточення не давали спокою.

– На початку війни було дуже страшно, – згадує Ольга. – Ми не знали, чого очікувати. Чоловік наполягав, щоб я виїхала, адже фронт був зовсім близько. Це було важке рішення, але я розуміла, що задля безпеки треба їхати.

Так Ольга опинилася в евакуаційному потязі. Поїздка стала для неї справжнім випробуванням. Адже вона поїхала з міста першою з родини.

– До цього я дуже рідко кудись їздила сама, – пригадує Ольга, не приховуючи сліз. – Це важко. Я вже думала, що виплакала всі сльози, але ні. Боляче й досі. Коли їхала, відчувала невизначеність, було тривожно. У вагоні багато людей, діти, домашні тварини. Хтось плакав, все це тиснуло на психіку. 

Дніпро зустрів Ольгу привітно. Величезний сучасний вокзал, метушня, доброзичливі люди. Почалася нова сторінка у житті.

– Перше враження від Дніпра позитивне, – каже Ольга. – Велику роль зіграли люди, що тут живуть. Мені зустрічаються лише чуйні та порядні дніпряни. Перший час я багато гуляла містом, це допомогло боротись зі стресом. Я милувалась архітектурою Дніпра. Відчувала, що це місто мене прихистило. 

Нове життя – нові можливості: адаптація Ольги у Дніпрі

Приїхавши до Дніпра, Ольга почала освоюватися в новому місті. В першу чергу вона приєдналася до місцевих чатів, щоб знайти однодумців і дізнатися більше про життя у Дніпрі. Син Ольги жив тут ще до повномасштабного вторгнення. Тому питання, куди саме евакуюватися, не стояло.  

– У Дніпрі було де жити перший час, – каже Ольга. – Наш син спочатку жив у гуртожитку, а потім знайомі всю нашу родину поселили у своїй квартирі. Звісно, що було багато людей на один квадратний метр, але нас гостинно прийняли. Жили так півроку. Потім знайшли окреме житло і переїхали. Згодом приїхала моя мама і через місяць чоловік. Зараз вся наша родина мешкає разом. 

Ольга – ведуча заходів. У Покровську вона мала певну популярність і своїх постійних клієнтів. Але, переїхавши до Дніпра, довелося починати все з початку.

– У Дніпрі впродовж 2022 року у мене було лише два заходи, – пригадує Ольга. – За фахом роботи не було, тож я пішла працювати швачкою. У мене були відповідні навички, 20 років тому я навчилась шити на машинці у Покровському педагогічному училищі. Тепер це мені знадобилося. Я працювала у швейному цеху. Ми шили вироби для військових, сумки, наплічники тощо. 

У березні-квітні 2022 року Покровськ охопила паніка, аптеки не працювали. Ольга, як і багато хто, відчула гостру потребу допомагати.  Вона взялася шукати життєво необхідні ліки в Дніпрі та організовувала їх доставку до рідного міста. Згодом вона долучилася до волонтерської діяльності в одній з благодійних організацій Дніпра, де готувала їжу для тих, хто найбільше її потребував: для вимушених переселенців, літніх людей та пацієнтів лікарень.

Але свою основну справу Ольга не залишила. Вона продовжила розвиватися у цьому напрямку. 

– Допомагають знайомства, спілкування з людьми, — зізнається Ольга. – Першим фондом, де я почала інтегруватися у спільноту Дніпра, став “Контакт2U“. Мені дуже подобається Плейбек-театр, потужний психологічний перфоменс, коли розповідаєш історію, а потім бачиш, як вона відтворюється сцені. З цим видом мистецтва познайомилась вперше у Дніпрі. Я почала регулярно туди ходити, знайомитися з людьми. Це місце відвідують не лише переселенці, а й місцеві мешканці. Від цих зустрічей мені стало трішки легше. 

Дніпро – місто, що стало другим домом

Ольга вже два з половиною роки називає Дніпро своїм домом. За цей час вона встигла не лише облаштуватися, а й глибоко зануритися в культурне життя міста, відкрити для себе його приховані куточки та знайти нових друзів.

Одним з перших відкриттів Ольги стали численні фонтани Дніпра. Захопившись ідеєю, вона влаштувала собі справжній квест, відвідавши всі міські фонтани за вихідні.

– Мені було цікаво дізнатися щось нове про місто, тому я вирішила зробити челендж по фонтанах, – розповідає Ольга. – Впродовж двох днів ми об’їздили всі фонтани, які є у місті. Все знімали на відео. Я шукала інформацію в інтернеті про той, чи інший водограй. Мені дуже сподобався великий фонтан, що на лівому березі. Таких красивих я ніде більше не бачила. З впевненістю можу сказати, що Дніпро – місто фонтанів. До речі, усі охочі можуть зробити подібний челендж, адже фонтани працюватимуть до середини жовтня. 

Культурне життя Дніпра вразило Ольгу своєю різноманітністю. Вона регулярно відвідує усілякі заходи, виставки, концерти.

– Є заходи, які коштують грошей, а є й такі, які можна відвідувати безкоштовно, я моніторю ці події, – каже Ольга. – У квітні 2022 року я потрапила на одну виставку. Вона була присвячена саме темі прийняття війни. Ми не можемо вплинути на цю ситуацію. Але можемо прийняти цю ситуацію і жити в ній. Щоб там не було, потрібно знаходити яскраві моменти. На виставці було багато інсталяцій, одна з них – про законсервовані мрії. Також був телефон з написом “війна”, який дзвонив. Там була можливість вибрати кнопку “прийняти” або “відхилити”. Ти приймаєш цей стан, проживаєш його. Зараз я часто промовляю фразу: “Погоджуйтеся на будь-який двіж, бо не знаємо, що буде завтра”.

Ольга відзначає, що Дніпро – місто контрастів, яке поєднує в собі як сучасну інфраструктуру, так і багату історію. Регулярні прогулянки містом стали для неї не лише способом підтримувати фізичну форму, а й можливістю насолодитися красою місцевих краєвидів.

-Взагалі, ходжу багато пішки, – додала Ольга. – Особисто впевнилась, що у Дніпрі можна зекономити на фітнесі. Тут особлива місцевість, то спуск, то підйом. Тож поки йдеш угору – займаєшся спортом!  

Одним з улюблених місць Ольги став Дніпровський ботанічний сад. Саме там вона знаходить спокій і натхнення. Прогулянки серед різноманітних рослин допомагають відновити сили та зарядитися позитивною енергією.

– Ботанічний сад – моє найулюбленіше місце у Дніпрі, – каже Ольга. – Мені подобається гуляти, робити світлини, там особлива атмосфера. Кожної пори року сад по-своєму прекрасний. Я навіть придбала деякі рослини додому. 

Завдяки активній життєвій позиції, Ольга швидко знайшла нових друзів і відчула себе частиною великої міської спільноти. 

– У Дніпрі я почуваюся вдома, вдячна місту і його мешканцям за це, – резюмувала Ольга. – Я своє майбутнє бачу у Дніпрі. Я тут обзавелась знайомствами, знайшла роботу, побудувала нове життя. 

Фото “НМ” та з особистого архіву героїні.