Наприкінці червня Президент України Володимир Зеленський підписав Закон “Про застосування англійської мови в Україні”. Про це повідомив офіційний сайт Верховної Ради України. Що саме зміниться і що думають у зв’язку з цим дніпровські педагоги, з’ясовувала журналістка «Нашого міста».
За гарні знання – прибавка до зарплати
Безперечно, такий крок наближає Україну до членства в Європейському Союзі та сприяє підвищенню конкурентоспроможності українського бізнесу, науки, освіти та органів влади. Відтепер англійська набуває статусу мови міжнародного спілкування в Україні. Закон визначає категорію посад, кандидати на які мають володіти англійською мовою. Серед них:
– державні службовці категорії «А», а також «Б» і «В», перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України;
– голови місцевих державних адміністрацій, їхні заступники;
– працівники органів місцевого самоврядування (крім виборних), основні посадові обов’язки яких передбачають виконання функцій з міжнародного співробітництва;
– військовослужбовці офіцерського, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України;
– поліцейські середнього і вищого складу Національної поліції України, посади начальницького складу інших правоохоронних органів, посади начальницького складу служби цивільного захисту, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України;
– прокурори;
– працівники податкових та митних органів, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України;
– керівники, члени виконавчого органу, члени наглядової ради (ради директорів) та інші посадові особи державних підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких більш ніж 50 відсотків акцій (часток) належать державі;
– керівники державних наукових установ;
– керівники закладів вищої освіти.
При цьому такі правила діятимуть не одразу: знання англійської вимагатимуть від держслужбовців категорії А, голів місцевих держадміністрації та їхніх заступників через 2 роки після закінчення воєнного стану, а від інших посадовців — через 4 роки. Тож протягом чотирьох років після закінчення війни державні працівники з рівнем англійської В2 і вище почнуть отримувати 10% надбавки до зарплат.
Крім того, законопроєкт сприяє розповсюдженню англійської мови у сферах освіти, культури, транспорту та медицини. Наприклад, передбачається обов’язкове вивчення англійської дітьми старшого дошкільного віку. Ця норма набере чинності з вересня 2026 року. Загалом англійську мають вивчати на всіх рівнях здобуття освіти. Всі інформаційні вказівники про туристичні обʼєкти, а також оголошення на транспортних вузлах будуть дублюватись англійською мовою.
Держава підтримає англійську у кінотеатрах
А ще у законопроєкті до першого читання пропонувалося зменшити кількість англомовних фільмів з українським дубляжем до 50% з наступного року. Водночас до 2027-го усі англомовні фільми мали б демонструватись мовою оригіналу. Проте ця норма зазнала значної критики з боку нашого суспільства, тож її прибрали із законопроєкту.
Натомість нардепи вирішили стимулювати показ фільмів англійською мовою у кінотеатрах. Буде розроблена державна програма з відшкодування витрат кінотеатрам, які демонструватимуть фільми англійською, але не зможуть продати достатньо квитків для покриття витрат. Таким чином, якщо кінотеатр проводитиме щонайменше 8 сеансів з англомовними фільмами на місяць та не реалізовуватиме квитки, держава покриватиме його витрати. Механізм має запрацювати протягом 6 місяців після ухвалення закону.
У школярів є мотивація для вивчення іноземної
Як ставляться дніпровські викладачі англійської до таких нововведень? Журналістка «Нашого міста» поспілкувалась з трьома освітянами.
Ганна Воронкіна більше 20 років викладає англійську мову у дніпровському ліцеї №22. Майбутнім нововведенням вона радіє, зокрема тому, що стосується показу фільмів іноземною мовою.
– Це, безумовно, одне з джерел отримання знань та їх застосування на практиці, – зазначає Ганна Ігорівна. – Одним з критеріїв знання мови на рівні В1 є перегляд адаптованих фільмів іноземною мовою із субтитрами. Але, разом з тим, має бути вибір. Люди мають вільно обирати, як саме дивитись іноземні фільми – англійською або українською. Стосовно вмотивованості школярів щодо вивчення англійської, я би сказала, що вона на середньому рівні. Щорічно наші ліцеїсти складають міжнародні екзамени – особливо ті, хто планує вступ за кордоном. Як правило, в них підтверджується рівень В2.
За словами Ганни Воронкіної, сьогодні школярі добре розуміють, для чого саме вони вчать англійську. Існує багато подкастів, соцмереж, де панує саме ця мова. Тобто є, де її застосувати. Також наразі дуже поширене живе спілкування у мовних клубах – наприклад, з волонтерами з США. Тож коли діти бачать реальне застосування іноземної мови, мотивація вивчати її зростає у геометричній прогресії.
– Англійська мова у нашому ліцеї викладається п’ять разів на тиждень для учнів з 5 по 11 класи, – розповідає Ганна Ігорівна. – Плюс у 10 та 11 класах є спецкурси: ще по одній годині на тиждень для країнознавства та технічного перекладу з англійської. Наші викладачі проходять багато курсів з методичної роботи – наприклад, від Британської ради. Також в нас є власна скарбничка, яка напрацьована протягом багатьох років. Коли ми ще були спеціалізованою школою з вивчення іноземних мов, на нашій базі працювала спільнота вчителів зі всього міста.
Щодо часу, який потребує підготовка для знання мови рівня В1, це питання індивідуальне. Все залежить від мотивації, але не тільки. У загальноєвропейських рекомендаціях є чітко прописані кроки, які треба для цього пройти. Це і кількість слів, і вміння доречно використовувати словниковий запас. А ще важливі правильна побудова речень та розуміння мови на слух. На знання мови впливає те, чи є заняття системними, чи вони відбуваються час від часу. Тож починати вивчати з нуля чи підтягнути англійську є сенс вже зараз. У інтернеті можна знайти безкоштовні тести на перевірку свого рівня знання мови. Їх можна пройти онлайн і почати рухатись до тієї точки, до якої є бажання дійти.
Ціни на репетиторство сягають 1000 гривень за годину
Пані Ольга (ім’я змінене на прохання героїні) також працює в одній зі шкіл Дніпра, викладацький досвід – 13 років. Цього навчального року репетиторством вона не займалась, але раніше такий досвід був.
– Якщо навантаження дозволяє, багато хто з вчителів не відмовляється від приватних уроків, – ділиться Ольга. – І це недивно, бо зарплатня молодого вчителя дорівнює приблизно 6 тисячам гривень чистими. Якщо взяти навантаження більше ніж удвічі, буде тисяч 12, але на приватні уроки не залишиться ні часу, ані сил. Тому вигідніше працювати на одну ставку та займатись репетиторством. Щодо ціни на приватні уроки, вона стартує від 300 гривень. Якщо викладач працює за власною унікальною програмою, яку розробляє суто під конкретного учня, ціна може доходити до 1000 гривень за годину і навіть більше.
Як відомо, під час вивчення іноземної мови клас ділиться на дві групи, але тільки за умови, якщо в ньому 28 або більше учнів. Але коли англійську вивчають разом 27 чи 26 чоловік, гарного результату, звісно, годі очікувати. Разом з тим, підручники НУШ, на думку Ольги, сприяють ефективному вивченню мови. Вони значно краще за ті, що були раніше. На досягнення у навчанні, безумовно, впливає й психологічний стан дітей, який під час війни часто є не стабільним. Також багато дітей виїхали за кордон і навчаються там за сімейною формою або на екстернаті. У такому разі діти більше часу приділяють закордонній школі, а в українській – вже як вийде. А ще є діти з малозабезпечених та неблагополучних родин. Тобто учні дуже різні. Наприклад, в одному класі, де викладає пані Ольга, з 15 дітей завжди активно працюють 13, а в іншому з 13 – тільки четверо.
– Ідея зробити англійську обов’язковою мовою міжнародного спілкування є дуже класною, – вважає Ольга. – Це піднімає країну на новий рівень. Але в нас зараз так багато проблем базового характеру, які, мені здається, треба спочатку вирішити. А вже потім переходити до англійської. До того ж, два-чотири роки на впровадження змін – це занадто мало. Щодо іноземних фільмів, вважаю, що вони мають дублюватись українською. Бо ми живемо в Україні!
Більшість дніпровських посадовців не знає англійської
Світлана Гонсалес-Муніс є кандидаткою філологічних наук, доценткою кафедри англійської філології ДНУ ім. О. Гончара. Вона впевнена, що майбутні нововведення є дуже необхідними для нашої країни.
– Якщо ви знаходитесь за кордоном і у вас виникла якась проблема, ви завжди можете звернутись до поліцейських по допомогу, – згадує Світлана Гонсалес-Муніс. – І навіть якщо це не англомовна країна, поліцейські все одно розуміють англійську. І допоможуть вам – для цього потрібен хоча б рівень А2, на який можна вийти у будь-якому віці. Для цього достатньо рік-півтора займатись два-три рази на тиждень. А коли до Дніпра приїжджають іноземці, посадовці різного рівня зазвичай звертаються до наших викладачів або студентів, бо їм потрібні перекладачі. Самі вони англійською не володіють. Так не має бути, бо ми йдемо до Європи.
Світлана зазначає, що протягом останніх років до неї все частіше звертаються люди віком більше 40 років. Звісно, під час формування груп для вивчення мови варто враховувати вікові особливості, бо 25-30-річні сприймають матеріал швидше, ніж, скажімо, 50-річні. Для останніх треба інший підхід, завдяки якому результат теж буде. Зараз багато хто з пенсіонерів, які виїхали за кордон, успішно вивчають там іноземні мови. Просто цей процес відбувається повільніше.
– Я дуже чекаю на те, коли іноземні фільми будуть йти англійською з субтитрами, – зізнається Світлана Гонсалес-Муніс. – У кіно ходить багато молоді, це буде її мотивувати вивчати англійську. Вивчати мову можна досить ефективно як індивідуально, так і у групі. Бажано, щоб у ній було десь 5, максимум 10 людей. Дуже багато студентів нашого ЗВО вже з першого року навчання займаються репетиторством. Ціни – від 300 гривень за годину. В нас є дуже багато талановитих викладачів. Якщо б у школах була хороша зарплата, кадрового голоду не було б.
На думку Світлани, в Україні треба поступово створювати англомовне середовище. Щоб наші громадяни могли вільно розмовляти не тільки українською, а й мовою міжнародного спілкування.
Фото з архіву героїв та відкритих джерел.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, як у Дніпрі відбувається об’єднання вишів.
Категорія: Новини Дніпра, Освіта, Суспільні та соціальні новини Дніпра, Тема дня
Позначки: Головне, Новини Дніпра, Школи Дніпра
