Skip to content

ЕКСКЛЮЗИВ Як експерти з Дніпра оцінюють дотримання Конституції України під час повномасштабної війни

Сьогодні День Конституції України. Саме цього червневого дня 1996 року Верховна Рада ухвалила основний закон держави. За минулі 28 років вищий нормативно-правовий акт багаторазово піддавався критиці. І це було ще до великої війни. Але й сьогодні Конституція залишається нашим головним законодавчим актом. Як він виконується в країні, що воює? Чи потрібно змінити наш основний закон і чи можливо це? Про це розповість “Наше місто”.

Конституція-1996 відповідає пострадянській Україні

Основний закон країни ухвалили не з першої і не з другої, і навіть, не як у казці, з третьої спроби. У попередні шість років політичні партії, науковці, громадські діячі запропонували 15 проєктів Конституції. Але справа зрушила з мертвої точки тільки 1995 року, коли між президентом і парламентом було укладено конституційний договір.

Основний закон ухвалювали болісно довго – протягом доби. І сьогодні доленосне червневе засідання залишається найтривалішим в історії українського парламенту.

Але ухвалена в муках Конституція за минулі роки багато в чому втратила актуальність.

Андрій Золотарьов, фото з фб-сторінки експерта

– Це була Конституція компромісів, по суті, Конституція пострадянської України, – вважає Андрій Золотарьов, політичний експерт. – Цей суспільний договір фактично відкрив шлях до переділу загальнонародної власності та незаконного збагачення. Водночас основний закон проголосив Україну соціальною державою, визнаючи право людей на безкоштовну освіту, доступну медицину тощо. Останнє – наслідок радянського минулого. Але сьогодні Конституція давно не відповідає політичній та економічній ситуації і суспільним відносинам у країні.

Зрозуміло, що за минулі майже три десятиліття багато чого в Україні змінилося і ще зміниться. Чи можливе сьогодні коригування основного закону?

– Боюся, що перегляд Конституції та державних засад може відбутися під тиском екстраординарних обставин, дай боже, не катастрофічних, – констатує експерт. -Вочевидь, що головний закон держави необхідно привести у відповідність до реальної ситуації в країні. Переглянути, наприклад, кількість народних депутатів. Під час ухвалення Конституції населення в Україні перевищувало 50 мільйонів і один нардеп представляв інтереси 100 тисяч виборців. Сьогодні ж в Україні залишилися за різними даними від 25 до 30 мільйонів. Навіщо нам стільки депутатів? Припускаю, що в найближчі 5-7 років нам не уникнути ухвалення нової Конституції.

  Конституція на період війни залишається замороженою

Найчастіше у своїх діях ми керуємося революційною або військовою доцільністю, обставинами, що склалися, здоровим, на наш погляд, глуздом і багатьом іншим. Але не законом! То, можливо, в умовах війни Конституцію скасувати, оскільки вона все одно не працює?

Тетяна Сінцова, фото з ії архива

— Конституція України залишається юридично спроможною, незважаючи на війну, – відповідає Тетяна Сінцова, адвокат. – Вона є вищим законом країни, і її положення залишаються чинними.  Щоправда, з початком воєнного стану Україна офіційно заявила про відступ від зобов’язань за Європейською конвенцією прав людини та Міжнародним пактом про громадянські та політичні права. Практично держава може обмежити право на приватність, свободу релігії та вираження поглядів, права власності тощо.  Переробляти Конституцію в цілому в умовах війни недоцільно і може призвести до політичної нестабільності. 

Сьогодні неможливо не визнати, що нам основний закон постійно пробуксовує. Сподіваємося, що лише тимчасово.

Руслан Бортник, фото з фб-сторінки експерта

– На період війни Конституція залишається замороженою, – стверджує Руслан Бортник, директор Українського інституту політики. – Сьогодні військове право домінує над цивільними правами і свободами, встановленими основним законом.  Особливо це стосується прав і свобод людей, їхніх економічних прав, свободи пересування та вибору місць роботи тощо. Зауважу, що соціальний блок нашої Конституції ніколи повноцінно не працював. Найефективніший основний закон у частині, яка регламентує розподіл влади між президентом, парламентом та урядом. Це є суттєвим обмежувачем для будь-яких спроб кардинально змінити українську державу.

На думку політолога, саме Конституція сьогодні перешкоджає узурпації влади в чиїхось руках.

 – Через те, що на парламентських виборах перемогла партія Зеленського, фактично в нас зараз у країні президентська модель управління, – резюмує політичний експерт. – Але, завдяки Конституції, глава держави не може сконцентрувати абсолютну владу, а має узгоджувати свої рішення з Верховною Радою. Ну, а зміни до Конституції можуть відбутися за підсумками війни.

Важливіше не що написано, а як цього дотримуються

Вочевидь, що будь-який закон ефективний, коли його виконують. Коли він є найголовнішим мотивувальним фактором будь-якого важливого рішення. На жаль, це правило у нас не працює.

Юрій Райхель, фото Ігоря Бездільного

– Відомо, що сталінська Конституція 1936 року була на той час найпрогресивнішою і найдемократичнішою, – зазначає Юрій Райхель, політичний оглядач. – Але на папері, а на ділі було зовсім інакше. Адже питання не в тому, що написано, а як воно виконується. Правоохоронна система має забезпечувати виконання всіх норм закону. У цьому найбільша проблема. Для того, щоб правоохоронний апарат працював ефективно і результативно, потрібна чесна судова влада. Ось її у нас немає. Вона значною мірою корумпована. Люди не вірять у її справедливість і більше сподіваються на хабарі.

Експерт вважає, що перезавантажити судову владу і цим самим забезпечити дотримання конституційних норм можливо навіть у війну.

   – Чому ні! Все можливо, – стверджує політичний оглядач. – Показовим є приклад Сінгапуру, прем’єр-міністр якого Лі Куан Ю в аналогічній ситуації істотно підвищив суддям зарплату, але водночас вищою судовою інстанцією став Лондонський міський суд.  У Лондоні аналізували документи і вивчали ситуацію, а якщо визнавали винесений вердикт неправильним, відповідати за нього доводилося сінгапурським суддям. Результат перевершив усі очікування: за 3-4 роки судова влада була очищена від корупціонерів. Якби таке сталося й у нас, народ гаряче підтримав би судову реформу.

Поки що, втім, про це залишається тільки мріяти.

 Дніпровський художник готовий проілюструвати нову Конституцію

Нашого колегу, талановитого майстра ілюстрацій Олександра Костенка знають далеко за межами рідного міста. У 2019-му в проєкті братів Капранових Олександр Миколайович оригінально проілюстрував основний закон. Готовий він попрацювати і над коміксами до нової Конституції, якщо, зрозуміло, її буде ухвалено.

Олександр Костенко, фото Валерія Кравченка

 — Мене і в чинній Конституції все влаштовує, тільки б вона виконувалася і владою, і громадянами, – розповідає художник. – Але не хоче влада жити за законом! Та й багато українців його не шанують. Чимало чоловіків не бажають захищати нашу країну, вважають, що нічим не зобов’язані своїй країні. Але, якщо вони вважають себе громадянами України, то повинні виконувати свої конституційні обов’язки щодо її захисту. Ті, хто не визнають себе такими, нехай здадуть паспорти і їдуть куди хочуть. Тоді й претензій до них – негромадян не буде!

Олександр Костенко після повномасштабного вторгнення добровольцем пішов на фронт, був важко поранений. Для нього захищати країну не просто слова, а вчинок.

 – На жаль, сьогодні багато хто живе як хоче, не дотримуючись законів і правил, – продовжує розповідь дніпровський художник. – У такій ситуації скільки Конституцію не переробляй, краще не стане. Конституцію потрібно знати і поважати зі шкільної лави, з наймолодших років. Робив це, в основному, для дітей. Із задоволенням би взяв участь у новому аналогічному проєкті. Діти мають знати наш головний закон. З дітей усе починається.

Категорія: Влада, Новини Дніпра, Тема дня

Позначки: 

Приєднуйтесь до нас у

Дивіться також: