Вікторія та Владислав не встигли зіграти весілля. На знак пам’яті про чоловіка, який загинув на війні, Вікторія зробила фотосесію в його кітелі з шевронами. Фотографії зроблені в місці, яке має для неї особливе значення, і кожна деталь наповнена глибинним змістом. Дівчина поділилася своєю історією з журналістами ДніпроTV, – пише «Наше Місто».
Вікторія розповідає, що познайомилася зі своїм коханим у 2019 році, коли разом з подругою приїхала по роботі до Тернополя.
“Люди стояли біля стола і щось роздивлялись, і я кажу своїй подрузі: давай дізнаємось, що тут потрібно робити, чи зможемо ми взагалі отримати цей штамп чи ні. Я підходжу питаю, що тут треба зробити, і він стоїть переді мною такий гарний, статний чоловік, я б навіть сказала юнак на той момент, він дійсно був молодший, ніж зараз”, – ділиться дівчина.
Гортаючи сімейний альбом з фотографіями, Вікторія поринає у спогади. Його вона створила сама, роздрукувала фотографії, починаючи з 2019 року, підписала їх зі словами про те, як все починалось. В альбомі є багато фотографій з волонтерських заходів, домашніх фестивалів і спільних моментів з її собакою Рубі.
“Далі буде” – написала жінка на останній сторінці фотоальбому, де зображений її коханий, який загинув на фронті пів року тому. Іноді вона повертається до їхньої спільної квартири, де все просякнуте спогадами.
“У мене було розуміння, що я ніколи сюди повертатись, як ми повертались разом, не буду. І перші емоції були, що ти приїжджаєш, а вона пуста. Вона пуста не тому, що тут нічого немає, а тому, що тут нікого немає. Я не можу позбутись цієї фрази: ‘Зайчику, я вдома’. Ми тут зараз вдома, зайчику, на місці, але іншого зайчика немає”, – каже Вікторія.
Вікторія все ще заряджає телефон свого чоловіка, щоб переглядати збережені на ньому фотографії. Вона зазначає, що коли бере телефон до рук, усвідомлює, що війна не десь далеко, а зовсім поруч.
“Коли береш телефон та розумієш, що війна не десь, а тут. Це одна з будівель Маріуполя, і ця фотографія його настільки вразила, що він поставив її на заставку. І кожного разу, коли він розблоковував телефон, він бачив і розумів, до чого він іде і що він має робити”, – сказала вона.
Вікторія зробила фотосесію на руїнах зруйнованої ворогом лікарні.
“Пів року, рік. Ми з чоловіком мали би святкувати річницю. Після загибелі чоловіка майже рівно декілька днів різниці ми мали би святкувати першу річницю нашого шлюбу, яку планували грандіозно святкувати. Але, на жаль…”, – поділилася дівчина.
Дружина загиблого Героя продумала фотосесію до дрібниць. В руках був мак, поруч – весільний піджак. Ще одним з атрибутів був бенгальський вогник.
“Кожен предмет має свій сенс, і це вже стає певним символом. Бенгальський вогонь є символом Влада. Це те сонце, та іскра, буря емоцій, промінь – будь-що, пов’язане з чимось яскравим”, – розповідає Вікторія.
Окрім того, дівчина не припиняє підтримувати військових у пам’ять про свого чоловіка. Вона відкрила збір, щоб купити оптичний приціл та автівку для оборонців.
Нагадаємо, раніше ми писали: Донька більше переживала за чоловіка, а загинув батько: ворожа атака обірвала життя залізничника з Дніпра.
Читайте також: Усі місто стояло на колінах: у Покрові в останню путь провели рятувальника, який загинув від обстрілу.
Категорія: Відео, Війна, Новини Дніпра, Суспільні та соціальні новини Дніпра, Фотогалерея
Позначки: Відео, Війна, Дніпро, Фото
