ЕКСКЛЮЗИВ Альтернативна енергетика у Дніпрі: чи ефективні сонячні панелі та вітряки

Агресор щодня завдає ударів по енергетичних об’єктах. Тарифи на електрику постійно зростають. Але на допомогу нам глобальне потепління. Сонце все настирливіше нагадує про себе. То чому б не скористатися його щедрістю? З кожним місяцем сонячних електростанцій у Дніпрі стає все більше. Наскільки вони ефективні для городян і промислових підприємств?  Про сьогодення та майбутнє альтернативної енергетики розповість «Наше місто».

Що таке відновлювальна енергія та зелений тариф

Ще в школі нас вчили, що природні ресурси, як і все на Землі, не вічні. Родовища нафти і газу одного разу закінчаться. Як тоді жити? Питання очевидне і всім відоме. Тому вже багато століть людство шукає вічний ресурс, який би нікуди не зникав, скільки б його не використовували. Такий ресурс є! Це електромагнітне випромінювання Сонця і кінетична енергія вітру. Дійсно, енергія нашої головної зірки та вітру не вичерпається ніколи, поки існує наша планета.

Ця відновлювана енергія і стала основою альтернативної енергетики, левову частку якої складають сонячні електростанції та вітрогенератори.  Перші сьогодні набувають в Україні дедалі більшої популярності. Щоправда, вартість СЕС немаленька, але є так званий зелений тариф. Тобто такий, за яким держава здійснює закупівлю електроенергії за підвищеною ціною у приватних осіб та організацій, що застосовують альтернативні джерела енергії. Це вітряні установки, сонячні панелі, біологічне паливо, невеликі гідростанції. Причому сонячна енергія – найпопулярніше і найдоступніше джерело енергії, яке практично не завдає шкоди навколишньому середовищу.

Приватні користувачі можуть мати дозволену потужність до 30 кВт. 

Законодавчо заплановано зниження тарифу до 2030 року (наземна/дахова):

до 2020 року – 0,15 / 0,164 євро/кВт.год

до 2025 року – 0,141 / 0,152 євро/кВт.год

до 2030 року – 0,127 / 0,139 євро/кВт.год.

Крім того, громадяни мають можливість реалізовувати надлишки електроенергії, виробленої за рахунок власних альтернативних джерел.

Тарифна сітка заснована на термінах введення систем в експлуатацію (євро/кВт.год):

До 2020 р. – 0,18

До 2025 р. – 0,16

До 2030 р. – 0,145

Дніпропетровщина – національний лідер за кількістю домашніх сонячних електростанцій

До великої війни Дніпропетровська область лідирувала за кількістю приватних сонячних станцій. За місяць до повномасштабного вторгнення в Україну оприлюднено статистику: сім’ї регіону встановили на дахах або стінах будинків понад 6,4 тисячі СЕС. Загальна потужність сонячних електростанцій у приватних будинках області – понад 182,5 МВт.

Кілька років тому розпочала роботу Нікопольська СЕС – найбільша сонячна електростанція в Україні та одна з найбільших у Європі. Сонячна електростанція в Нікопольському районі потужністю 246 мегават, а її загальна площа становить понад 400 гектарів.

Сьогодні, коли ворог завдає методичних ударів по енергетичній інфраструктурі, провести енергетичний аудит проблематично. Але навіть у воєнний час наша сонячна енергетика розвиватиметься.

– Сонячні станції не панацея і не можуть вирішити всіх наших проблем, – вважає Михайло Крапивко, економічний експерт. – Енергетика побудована таким чином, що 40 відсотків потужностей мають становити маневрові генерації – теплові та гідроелектростанції. Тобто енергія, яку можна швидко додати або прибрати.  Агресор прагне їх знищити. Але сонячна енергетика має хороші перспективи навіть сьогодні. Мій знайомий пів даху своєї багатоповерхівки покрив сонячними панелями. Частково сам їх монтував. Коштувало це йому приблизно 7000 доларів. Але з часом вкладення виправдають себе. Ну а в приватному секторі сонячних станцій стане набагато більше.

Кілька днів тому Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль анонсував грантову програму на встановлення сонячних панелей: до 1 млн гривень безповоротного гранту на сонячні панелі і ще 2 млн на теплові насоси.

– У країні майже 40 тисяч ОСББ, – заявив в ефірі телемарафону віцепрем’єр. – Для них діє спеціальна програма «GreenДім», запущена Фондом енергоефективності. Уже отримали першу заявку з Дрогобича Львівської області. ОСББ встановлює сонячну електростанцію потужністю 36 кВт. Фонд енергоефективності безповоротно відшкодує 70% витрат.

Ну а як із сонячною енергетикою в Дніпрі?

Сонця вистачить на всіх. Були б гроші!

Тарифи на електрику зростають із завидною стабільністю, чого не можна сказати про доходи городян. Надії на те, що ситуація зміниться на краще – жодної! Сьогодні дніпряни стали все частіше подумувати про альтернативні джерела енергії. Насамперед про встановлення сонячних батарей, завдяки яким можна живити побутову техніку у випадках блекаутів.

Фахівці стверджують, що сонячні станції можна використовувати як для загальнобудинкових потреб, так і для окремо взятих квартир.

– Зазвичай ОСББ замовляють установку станцій невеликої потужності з продуктивністю 1-1,5 тис. кіловат-годин на місяць, – розповідає Сергій Чиньонов, власник компанії «Онлісолар». – Це гібридні станції з акумуляторними батареями для загальнобудинкового споживання. Їх використовують для освітлення під’їздів, безперебійного живлення ліфтових, підсобних приміщень тощо. Один кіловат під ключ коштує близько 1000 доларів.

Можна змусити світило працювати і на окрему сім’ю, але тут є нюанси. Насамперед потрібно домовитися з керівниками ОСББ про оренду ділянки покрівлі. Це єдине місце для встановлення сонячних панелей, потужностей яких вистачить лише на кілька квартир. Друге питання – гроші. Практично безплатна сонячна енергія – дороге задоволення.

– При споживанні 600 кіловат-годин на місяць на квартиру на покрівлю одного під’їзду можливо встановити шість станцій на шість квартир, – продовжує керівник компанії. – Кожна «під ключ» обійдеться приблизно в 7200 доларів. Але потрібно знайти місце для інвертора, який перетворює постійну напругу на змінну, і для акумулятора як накопичувача. Якщо житлоплоща дозволяє, все ок.  З березня по жовтень така станція повністю забезпечить енергією, а з листопада по лютий на 20-30 відсотків. Окупність її – 7-8 років. Але поки що по Дніпру замовлень на такий формат у нас небагато: 1-2 на місяць. Набагато частіше сонячні станції встановлюють у приватних будинках.

Дійсно, у приватників менше проблем із місцем для самих панелей і приладів-накопичувачів. Крім того, вони можуть не тільки користуватися альтернативною електроенергією, а й продавати її за «зеленим тарифом».

 – Продавати надлишки енергії мешканцям багатоквартирних будинків технічно дуже проблематично, – зазначає Сергій Чиньонов. – Для цього треба підвести потужні 10-кіловатні кабелі, а типова міська квартира розрахована лише на п’ять.

Найбільш вигідними замовниками для постачальників сонячних станцій є великі промислові підприємства, хоча ціна питання для великого бізнесу обчислюється сотнями тисяч доларів.

– Ми працюємо переважно з підприємствами, – резюмує співрозмовник. – Тарифи для промисловості давно становлять 7-8 гривень за кіловат-годину, а собівартість «сонячного» кіловата – 60 копійок. Тож уже за кілька років станція окупить себе.

  Промислова СЕС окупиться швидше 

Постійні ворожі атаки на енергетичну інфраструктуру, зростання тарифів на електрику мотивували українських промисловців частіше звертатися до відновлювальних джерел енергії, тобто до сонячних електростанцій.

Промислові СЕС – це агрегати, які застосовують для перетворення енергії УФ-променів в електроенергію. Установки розташовуються на відкритих місцевостях, що мають велику площу. Існує багато методів отримання енергії сонця, проте найрентабельнішим є її генерація з використанням фотоелектричних батарей.

На думку бізнесменів, сьогодні ігнорувати альтернативні джерела енергії нерозумно.

  – Навіть за старих тарифів промислова сонячна електростанція відбивала свою вартість за три, максимум три з половиною роки, – констатує Ян Валетов, директор компанії Solar Quant Energy. – Для окремої міської квартири СЕС не вирішить питання – можна підзарядити телефон або ліхтарик, тільки й усього. Але для підприємства використання відновлюваної енергії дуже вигідне. Встановив станцію – отримав від держави «зелений тариф». Зрозуміло, повністю перейти на сонячну енергію не можна. Що робити взимку? Зате можливо знизити споживання звичайної електрики на 30-40 відсотків. А іноді й на 100 відсотків! Тому попит на сонячні станції постійно зростає. За останні десять років він збільшився в кілька разів.

Дніпровський бізнесмен переконаний, що перспективи використання енергії сонця та вітру в Україні та зокрема на Дніпропетровщині, великі.

– Знаю масу підприємств, які користуються додатковими енергетичними джерелами, – зазначає Ян. – І, якби було більше сонячних станцій, блекаути нам би не загрожували.

Енергетичну проблему дніпрянин вирішив самотужки

Взагалі-то дніпровський пенсіонер Олександр Клименко хотів зробити літак. Але потім подумав-подумав і сконструював більш корисний агрегат – вітрогенератор. А крім того, встановив у дворі сонячні панелі. І вже понад вісім років сонце і вітер справно працюють на сім’ю Олександра Федоровича, забезпечуючи її електрикою.

– Я все життя щось знаходжу, ремонтую, – розповідає талановитий дніпрянин. – Подобається мені це!  Ну а коли почалися перебої з електрикою вирішив зібрати вітряк. Щоглу під нього півроку варив. Інтернетом не користувався, все придумував практично сам. Перше вітроколесо моторошно свистіло, але напруги не давало. Друге – у вигляді ромашки – теж. Зате з третьої спроби все вийшло чудово. Тепер вітряк працює безшумно, але результативно. У вітряну погоду весь квартал може освітити! Коли вітру немає, перемикаюся на сонячну енергію.

Сонячні батареї винахідник теж удосконалив. Тепер вони, подібно до соняшників, повертаються слідом за сонцем, що забезпечує максимальну ефективність. До речі, за поворотні механізми в пенсіонера запросили понад три тисячі доларів, але Олександр Клименко сам сконструював їх із металобрухту.

Наскільки вигідно користуватися альтернативною енергією?

– На місяць ми споживаємо 600-700 кіловат, і роботи вітряка та сонячної станції вистачає, – констатує Олександр Клименко. – Енергія зберігається в акумуляторах, які потім можна використовувати. Звісно, коли повний штиль і темрява, доводиться підключатися до стаціонарної мережі. Але загалом альтернативної електрики вистачає на все.

Надлишки енергії Олександр Федорович не продає, і якщо її накопичилося достатньо він просто вимикає вітряк і сонячні панелі. Сусіди пенсіонера-винахідника знають, що його будинок своєрідний пункт незламності. Тут завжди можна підзарядити телефон або попрацювати на ноутбуці. Між іншим, за вітряк дніпрянину пропонували чималі гроші, але продавати своє дітище він не захотів.

– Приїжджали з Києва, давали 100 тисяч за нього, але як віддаси, це ж рідне. Душа моя! – зазначає співрозмовник.