Вишиванку вважають символом української культури, історії та єднання. А її роль у житті українців складно переоцінити. Іноді вишита сорочка могла навіть вирішити долю. У давні часи, коли парубок не міг обрати наречену з кількох дівчат, йому допомагала саме вишиванка. Переважала та, у кого вона найкраща. Протягом століть українська національна сорочка об’єднувала, захищала та надихала. Сьогодні Всесвітній день вишиванки. Якою вона була та є на Дніпропетровщині, з’ясовувала кореспондентка “Нашого міста”. 

Історія свята

Всесвітній день вишиванки відзначають вже у вісімнадцятий раз. Все почалося у 2006-му з акції, яку запропонувала провести Леся Воронюк, студентка Чернівецького національного університету. Дівчина запропонувала студентам обрати один день і всім разом одягнути вишиванки. На це погодилися кілька десятків студентів та кілька викладачів. Та вже протягом наступних років свято розрослося до всеукраїнського рівня, до нього почала долучатися українська діаспора по всьому світу, а також прихильники України.

Нижня сорочка

У дніпрянки Оксани Тижненко зараз у виробництві п’ять вишиванок, а за її спиною їх вже сотні. Жінка – народна майстриня. З-під її голки виходять майже автентичні сорочки. Кожен стібок – ручна робота. І мова не лише про вишивку, а й про збирання речі. Все це коштує дуже дорого. Найдешевша обійдеться у 20 тисяч гривень, а найдорожча може затягнути й на 50 тисяч гривень. Майстриня каже, що ціна залежить від зашиву рукава – чи будуть вишиті лише плечі, або весь рукав. Процес створення цього витвору мистецтва у середньому три місяці, хоча буває й довше.

Одну сорочку вже збираю, одна – лише на початку роботи, ще одну вже довишивала, треба випрати та почати збирання,  каже Оксана Тижненко. – Це постійний процес. Коли з одною сорочкою працюєш три місяці чи півроку, то хочеться відволіктися і щось ще поробити. Кожен день треба пришивати хоч одну ниточку до сорочки. Щодня 3-4 години я вишиваю – це мінімум. Але було, що я і по 10 годин на день сиділа за сорочкою.

Вона віртуозно володіє голкою, майстерність відточено багатьма тисячами стібків. Оксана каже, що зараз крій вишиванки складніший, ніж був 100 років тому.

В давні часи сорочки робили з прямокутників, було безвідходне виробництво, – пояснює майстриня. – Тканину нарізали на правильні прямокутники. Адже тоді сорочку вважали нижнім одягом, а зверху на неї одягали інші речі, які прибирали всі недоліки крою. А зараз, сорочка стала верхнім одягом і щоб вона краще лежала на фігурі, ми використовуємо більш сучасний крій.

Давній тренд та вишукана річ 

З давніх часів вишиванка була невід’ємною частиною щоденного життя українця. Її носили дорослі і діти, чоловіки і жінки, у свята і будні. Вона була не лише одягом, але й оберегом, який захищав від злих сил. 

Ще 100 років назад вишиванка була дуже популярним одягом на Катеринославщині. З старих фото на нас дивляться наші предки, які мешкали у селищі Лоц-Кам’янка, на місці якого зараз стоїть частина житлового масиву Перемога. Старі світлини свідчать про те, що у родинах лоцманів вишиванка була одягом номер один.

Зверніть увагу, що на цих фото всі мешканці Лоц-Кам’янки, а це династії лоцманів, вони всі у вишиванках, каже Олена Нелюб, старший науковий співробітник Музею історії Дніпра.-  Дехто з них слідує моді, яку у ті часи ввів відомий письменник Іван Франко. Він одягав вишиванку, а на неї європейський піджак, – В експозиції музею не лише стародавні фото, а й сорочки, які були вишиті дружинами катеринославських лоцманів.

В експозиції представлені кілька автентичних сорочок, які вишивалися дружинами лоцманів з Лоц-Кам’янки,  – пояснює Олена Нелюб. – Також тут є вишиванка одного з останніх лоцманів Григорія Омельченка, який збирав історію про лоцманів дніпрових порогів з Лоц-Кам’янки. Це людина з династії лоцманів, пережив репресії, був політв’язнем.

Понад 200 технік вишивки

Поки буде жива українська пісня та українська вишивка Україна не загине, вважає Ольга Косач-Кривинюк, молодша сестра відомої поетеси Лесі Українки. Жінка дев’ять років мешкала у Катеринославі, де збирала історії української народної вишивки. У 1928 році вона власним коштом опублікувала книгу “Український народний узор”. Це був альбом не про так зване “дамське рукоділля”, а безцінна збірка старовинних українських візерунків.

Вона збирала зразки вишивки Катеринославщини та майже усі старовинні техніки, – розповідає Олена Нелюб. – Потім вони увійшли у книгу ”Українські народні узори”. У родині Ольги Косач вишивали усі – і її мама, і її відома сестра. Сама Ольга сідала за вишивку, коли хотіла заспокоїтися.

Кожен регіон України може похвалитися своїми унікальними вишиванками. Вони відрізняються фасонами, кольором, способом вишивання, орнаментом і візерунками. За словами народної майстрині Оксани Тижненко, технік вишивання української сорочки дуже багато – більше 200. На одній вишиванці можна зустріти до семи технік. Зазвичай вишивали лиштвою (пряма гладь – Авт.). Дуже розповсюджені на Дніпропетровщині були мережки, за допомогою яких робили мереживо. Також популярна техніка вирізування (прозора біла шитва, що творить геометричні орнаменти – Авт.). Вважається, що Дніпропетровщині притаманні сорочки, вишиті у червоно-чорних кольорах. Але народна майстриня каже, що це не зовсім так.

У стародавні часи чорний колір був дуже коштовним. Фарбники були природні і профарбувати нитку до чорного було надзвичайно складно, – каже Оксана Тижненко. –  Тому скоріше нитки були темно-коричневого чи темно-синього кольорів. Ну, а насправді у нас не обов’язково були червоний та чорний. Понад 100 років тому у нас були більш світлі кольори та геометричні візерунки – без троянд, які ми часто зараз бачимо. І хрестик майже не використовували – це була одна з технік вишивання, але не основна. 

Що таке вишиванка для українців

• Символ єднання: Вона об’єднувала людей, підкреслюючи їхню спільність та приналежність до українського народу.
• Захист: Вишиванка вважалася оберегом, який захищав від злих сил і нещасть. Її візерунки та символи мали магічну силу, яка оберігала людину.
• Краса: Вишиванка була справжнім витвором мистецтва. Її краса захоплювала і надихала людей.
• Ідентичність: Вишиванка підкреслювала українську ідентичність, допомагаючи людям зберегти свою культурну спадщину.

Сьогодні вишиванка переживає справжнє відродження. Її носять не лише на свята та урочисті події, але й у повсякденному житті. Вишиванка стала модним трендом не лише в Україні, але й у світі.

У Дніпрі відтворили вишиванку Івана Франка

Дніпровський бренд HISTROV,який спеціалізується на створенні якісних вишиванок,  кинув виклик не лише собі, а й часу, взявшись за відтворення відомої мільйонам людей вишиванки видатного українського письменника Івана Франка. Саме у ніх він зображений на 20-гривневій купюрі.

Іван Франко – не просто письменник, він – символ української ідентичності. Саме він одним з перших поєднав вишиванку з повсякденним одягом, зробив її не лише елементом народного костюму, а й модним трендом.

Відтворити вишивку з чорно-білої фотографії – не просте завдання. Команда HISTROV поділилася на групи, кожна з яких мала свою спеціалізацію, – розповідає Тетяна Щурова, засновниця бренду. – Завдяки використанню штучного інтелекту (AI) та ретельному аналізу фотографії нам вдалося розробити схему вишивки та підібрати кольори шовкових ниток.

За її словами, зображений на фото фасон вишиванки був неоднозначним. Тому головний дизайнер бренду прийняла рішення створити сучасну інтерпретацію, зберігши при цьому автентичність візерунків та кольорів. Вишиванка виконана з високоякісного 100% льону, має сучасний крій від HISTROV, а всі шви акуратно запаковані.

В результаті проєкту “Відтворення вишиванки” ми створили дві унікальні речі: традиційну, яка повністю відповідає тому образу, який ми знаємо з фотографії Івана Франка, – розповіла Тетяна Щурова. – Її оцінять шанувальники класики та поціновувачі автентичності. Та вишиванку від HISTROV, на якій відтворили вишивку з сорочки Івана Франка. Вона створена з використанням сучасних кроїв і технологій. Ця модель вишиванки відповідає сучасним вимогам та відображає вишуканий стиль нашого бренду.

Для HISTROV цей проєкт був не просто створенням вишиванки. Це вдала спроба популяризувати українську культуру та мистецтво вишивки. 

Кожна наша вишиванка несе в собі історію українського народу та культурні особливості українців, а ми намагаємось робити цю культурну спадщину доступною і сучасною, – додає засновниця бренду Тетяна Щурова.

Нагадаємо, раніше ми писали, як модні дизайнери Дніпра працюють під час війни та просувають Україну.