Рятував поранених у бункері Азовсталі та у полоні в Оленівці: історія легендарного хірурга з Дніпра

Хірург з Дніпра пробув у бункері «Азовсталі» 50 діб, а потім ще 4 місяці перебував у ворожому полоні. До Маріуполя він потрапив у 2022 році, коли там точилися запеклі бої і потреба у медичній допомозі постійно зростала. Він зрозумів, що потрібен своїм колегам та пораненим військовим, тож відправився на вертольоті у місто, – пише «Наше Місто» з посиланням на ДніпроТБ.

Наприкінці березня 2022 року Маріуполь вже більше місяця знаходився під облогою – там точилися жорстокі бої. Дніпровському хірургу Євгену Герасименку запропонували летіти на гелікоптері в оточений Маріуполь, аби допомогти своїм колегам-медикам, яких у місті залишилося усього 30. Чоловік погодився, але про свій план нікому не розповів, навіть близьким.

«Дружина взагалі не знала, що я маю летіти до Маріуполя. Я прибув напередодні, зібрав речі, такі, які в рюкзак могли поміститися, щоб не питали, куди так надовго збираюся, і все таке інше. Сказав – до побачення, можливо, буде відрядження якесь», – ділиться Євген Герасименко.

Хірург каже, що після інструктажу, який був проведений начальником центру, він зібрав свою групу і наголосив у близькій, товариській розмові на тому, що головне для них зараз – це досягнути місця призначення. Група летіла низько над землею, стоячи весь час, оскільки вертоліт був завантажений зброєю. Шанс вижити був мізерний – один до ста, але їм пощастило дістатися цілими до пункту призначення. На зворотному шляху їхній вертоліт був збитий, і весь екіпаж, разом з пораненими, загинув.

50 днів хірург провів у бункері «Желєзяка» на «Азовсталі», працюючи цілодобово. Потік поранених не припинявся, і він втратив відчуття часу, не розрізняючи день і ніч. Операційна в бункері освітлювалася лише генератором, медикаментів було обмаль, а запас води критично малий. До того ж окупанти безперервно обстрілювали територію заводу ракетами, бомбами, в тому числі й фосфорними.

Євген Герасименко каже що ворог чітко знав, що в цьому бункері знаходиться медичний підрозділ. І атаки на цю територію не припинялися.

«У нас було 4 влучання, одне найвідчутніше. Це 28 квітня, коли авіаційна бомба влучила в нашу їдальню, були загоряння, завалило повністю з усіх сторін наш бункер. Нас розблокували за допомогою військовослужбовців Нацгвардії. Не знаю яким чином їх попередили. Можливо, з нами зв’язку не було і вони зрозуміли, що щось трапилось. Так вийшла оперативно-рятувальна група з саперами, вибухівкою», – згадує медик.

Їжі у бункері на той час вже майже не було. Як розповідає пан Євген, на добу кожному вистачало по пів пластикового стаканчика каші, невеличкий шматочок сала та хліб, який випікався прямо в бункері. Євген Герасименко розповідає, що за цей час він особисто допоміг близько 250 військовим, які мали досить тяжкі поранення грудної клітки та живота.

Проте невдовзі він, його колеги та захисники потрапили у ворожий полон. Навіть там, у пеклі в Оленівці, медик продовжував допомагати пораненим, як міг. Був там і коли окупанти здійснили теракт, вбивши полонених «азовців».

Загалом у неволі він пробув чотири місяці. Хірурга звільнили у вересні 2022 року, коли медведчука і 55 росіян обміняли на 215 українців. Серед них були і командири, які керували обороною «Азовсталі». Шлях додому був тривалий – через москву, білорусь, на камазах та літаках. Очі та руки замотали скотчем та до останнього не говорили, що везуть на обмін. Пан Євген остаточно зрозумів, що невдовзі буде в Україні, лише коли на останньому етапі їх пересадили в автобуси з м’якими кріслами.

Чоловік каже, що відчуття були невимовними: з однієї сторони – Батьківщина та свобода, з іншої – друзі залишилися там, у полоні. Його колеги-медики у полоні перебувають вже майже два роки. Про їхню долю нічого не відомо. Сам хірург після полону близько місяця відновлював здоров’я, а потім вирішив повернутися до роботи.

«Я коли летів до Маріуполя, у мене була вага 80 кг з невеликим, може 82-83. А коли повернулися в Україну з полону – 57 чи 58 кг. Кілограмів 20-25 втратив», – каже пан Євген.

Друзі радять Євгену написати книгу про все пережите на «Азовсталі» та у полоні. А медик каже, що, можливо, візьметься до написання мемуарів, але вже на пенсії, після завершення війни.

Нагадаємо, раніше ми писали: З ворожого полону звільнили захисника «Азовсталі», родина якого загинула внаслідок ракетного удару по Перемозі у Дніпрі.

Читайте також: Обвінчався у Дніпрі одразу після звільнення з полону: військовий з Маріуполя розповів про життя у неволі.