ЕКСКЛЮЗИВ Як правильно розфарбувати писанку: поради майстрині з Дніпра

5 травня православні християни  будуть святкувати Великдень. Одним з обов’язкових атрибутів цього свята з давніх давен є фарбовані яйця. Журналістка «Нашого міста» дізнавалась, які саме писанки були притаманні нашому краю і як правильно розфарбувати писанки власними руками. 

У кожному регіоні – свої візерунки

Існує декілька легенд щодо походження писанки. За однією з них писанка утворилася з крові Ісуса та каміння. Коли з ран розіп’ятого Христа текла кров, вона падала на каміння. І ті перетворювалися на червоні яйця. А Богородиця, яка плакала поруч, омивала яйця слізьми – від цього на шкарлупі утворювалися візерунки. Після цього Марія зібрала яйця та пішла до Понтія Пілата просити дозволу на поховання Сина. Дорогою вона дарувала писанки людям, наказуючи їм жити в мирі та злагоді.

Інша легенда каже про те, що писанка утворилася із каміння, яке невірні кидали в Христа в одному з селищ. Ті камінці, які торкалися Ісуса, перетворювалися в крашанки. У той самий час Святий Петро, який супроводжував Христа, зібрав ці яйця. А потім віддав тим людям, які вірили в Сина Божого.

До речі, покриті орнаментом яйця – це не просто художній твір. Кожна крапочка та лінія на писанці щось означає. Якщо є бажання детально вивчити це питання, зверніться до будь-якої бібліотеки Дніпра. Там можна знайти книгу «Писанки Катеринославщини» дніпрянки Юлії Датченко, яка зараз мешкає у Польщі. В цій книзі описана історія писанкарства Катеринославщини та подані орнаментальні схеми. Справа в тім, що на початку ХХ століття в архівах Дніпропетровського національного історичного музею ім. Яворницького  зберігалося майже 300 видів писанок. До сьогодні вціліли біля 20. При цьому у кожного регіону нашої країни існують власні писанкарські особливості. Так, на Катеринославщині найпоширенішими були рослинні орнаменти. Саме тому більшість наших писанок мають назви, які пов’язані з рослинами – наприклад, «гвоздика», «півонія», «дубове листя», «рожа-зірка», «тюльпани». Кожен малюнок має певний зміст. Але в цілому писанка – це завжди символ життя.

Мальованки, крашанки, дряпанки

 Слово «писанка» походить від дієслова «писати», що означало раніше «малювати» або «розфарбовувати». Ще на старовинній трипільській кераміці були знайдені розписи, які схожі до тих, що є на великодніх яйцях. Мистецтво писанкарства розвинулося в добу Київської Русі – тоді наші пращури розписували писанки з кераміки. Робили це заради того, щоб перетворити яйця на обереги. І тоді, і зараз люди вірять в те, що ці символи несуть здоров’я та мир.

 Великодні яйця мають різні назви відповідно до способу їхнього фарбування. Писанка — це яйце, розписане символічними візерунками. Мальованка — яйце, на яке наносять малюнок, який не має символічного значення. Крашанка — це великоднє яйце, яке було занурене в барвник для того, щоб шкарлупа змінила колір. Українські крашанки зазвичай фарбують відваром трав або цибулі, також можна використовувати чай каркаде та куркуму. А ще є дряпанка — пасхальне яйце, на пофарбованій шкарлупі якого видряпують гострим предметом візерунок.  Тож  треба запам’ятати головне:  писанки — це сирі яйця, вкриті візерунками. Крашанки — зварені, пофарбовані в один колір. 

Розмальовувати писанки можна починаючи з другої половини Великоднього посту. Але найчастіше українці розфарбовують  пасхальні яйця в Чистий Четвер. Перед тим, як розписати, спершу писанку ділять на частини. Розділене навпіл яйце символізує два світи, на три частини — три небесні сфери. Навхрест на чотири — чотири сторони світу.  

Кожен рік напередодні Великодня у Дніпрі проходить чимало майстер-класів з розпису писанок – наприклад, у Дніпропетровському національному історичному музеї ім. Яворницького та у Будинку мистецтв. Анна Поджаренко, керівниця гуртка писанкарства у Центрі дитячої та юнацької творчості Дніпровської міської ради – одна з тих, хто щороку пояснює дніпрянам, як саме правильно наносити візерунки на Великоднє яйце.   Один з варіантів писанок, яку пропонує створити майстриня, називається «Гвоздика».

–        Кожному регіону України притаманні свої писанки, – зазначає Анна Поджаренко. – Для Середньої Наддніпрянщини, до якої відносимся і ми, характерні крупні малюнки. Вони заповнюють собою всю поверхню яйця, орнаменти переважно рослинні або геометричні. Найбільш розповсюджені у нашому регіоні кольори – жовтий, теракотовий. Саме такою є писанка «Гвоздика», схожа з якою зберігається в історичному музеї Дніпра.

Створюємо писанку власними руками

Беремо порожнє куряче яйце. Спочатку наносимо на нього малюнок простим олівцем, зробивши лінії поділу. Ця писанка ділиться на дві однакові частини. Після цього олівцем малюємо гвоздику. Крім самої квітки, малюємо дещо схоже на маленький бутон. Повторюємо таким самий малюнок і з іншого боку.

Щоб всі намальовані лінії збереглися, треба їх нанести воском. Для цього запалюємо свічку та беремо спеціальний інструмент – писачок. Його можна придбати в інтернет-крамницях. У комплекті до нього йде дротик – тоненький дротик, який треба вставити у носик писачка. Справа в тім, що коли писачок розігрівається над відкритим полум’ям, сажа дуже часто потрапляє всередину нього. Для того, щоб прочистити писачок, використовують дріт. Гріємо писачок над полум’ям біля 10 секунд, потім пробуємо, як він пише, на чернетці. Якщо лінія рівномірна, можна переходити до роботи з яйцем.

Заправляти писачок треба бджолиним воском. Парафін для цього не підійде – він не приклеїться міцно до шкаралупи. У процесі нанесення ліній писачок треба час від часу нагрівати. Тримати інструмент краще за все перпендикулярно до яйця, а іншою рукою повільно повертати саме яйце. Таким чином писачок не буде перевертатись, а віск з нього – текти на яйце та на руки майстра.

У видутому яйці є два отвори – зверху та знизу. Ці дірочки треба закрити. Для цього беремо невеликий шматочок воску, кладемо його на дірку і розтоплюємо писачком. Віск тече всередину яйця, дірочка закривається. Потім робимо те саме з іншого боку.

Для того, щоб розфарбувати писанку, використовуємо рідкі барвники. Спочатку яйце треба занурити у пляшку з оцтом, а вже потім – у розчинену фарбу. Починати фарбувати писанку треба з найсвітліших кольорів, у нашому випадку – з жовтого. Тримати у фарбнику писанку треба стільки, щоб колір почав нам подобатися. Чим довше яйце знаходиться у фарбнику, тим яскравіше воно стає. Які саме відтінки вам більше подобаються  –  ніжні або насичені, обирайте самі.

Викладаємо яйце на серветку. Терти його не треба, бо це може зашкодити барвнику. Просто промокніть поверхню, щоб волога всмокталась у серветку. Для того, щоб зберегти на писанці жовтий колір, треба всі ті місця, які замальовані жовтим, покрити воском. Для цього розігрітим писачком заливаємо віск у жовті ділянки. Робити це краще круговими рухами.

Тепер занурюємо майбутню писанку у наступний колір. Чим темніший він, тим довше треба тримати в ньому яйце. Після  цього знову промокаємо його серветкою.

Зараз – найцікавіше. Для того, щоб писанка почала «жити», її треба пропустити через вогонь. Для цього тримаємо яйце над полум’ям. Треба робити це обережно, щоб сажа не потрапила на шкарлупу. Поступово проступають кольори. Після цього яйце треба протерти. Лінії, нанесені олівцем, також зникнуть.

Фото автора та з відкритих джерел.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що у Будинку мистецтв відкрилась виставка до Великодня.