42-річний Леонід з квітня 2023 року захищає Україну, залишивши роботу в комунальному підприємстві рідного селища. Про це повідомляє «Наше місто» з посиланням на міську владу Дніпра.
“Отримавши повістку, я одразу ж вирушив на фронт. Пройшовши навчання, виконував бойові завдання під Угледаром”, – поділився чоловік.
Весною цього року він отримав поранення ноги.
«В ту жахливу ніч ми з побратимами потрапили під шквал ворожих мінометних снарядів. Вибухова хвиля розкидала нас врізнобіч, і лише згодом, по голосах, я зміг збагнути, хто де лежить. Над полем бою немов хижий птах кружляв ворожий дрон. Здавалося, він вистежував кожен наш подих. Та ми трималися. У мене одного був зв’язок, я викликав евакуацію і ми очікували на допомогу. Кожна хвилина тяглась вічністю. Нарешті, дрон полетів геть, а я, не стримуючи емоцій, закурив. “Льоню, ти з глузду з’їхав?” – вигукнули побратими. “Зараз ця падлюка з тепловізором знову повернеться!”. “Спокійно, хлопці, не панікуйте!” – відповів я.
Леоніда евакуювали до Дніпра, де йому довелося ампутувати ногу.
“Це був важкий час”, – згадує Леонід, – Я був весь у катетерах, не міг рухатися. Але як тільки їх зняли, я одразу ж встав на ходунки з коліщатками і почав ходити! Мене нічого не зупинить! Лікарі кажуть, що я справжній льотчик, автогонщик, живчик”, – каже чоловік,
Захисник зараз проходить курс відновлення після ампутації, який триватиме значний час.
“Наразі пацієнт відчуває слабкість та фантомний біль. Наша мета на цьому етапі – покращити загальний стан, розробити амплітуду рухів кінцівки та підготувати його до протезування”, – пояснив фізичний терапевт В’ячеслав. Леонід тренується двічі на день.
Після реабілітації бажання у військового — стати на протез, приїхати до рідного селища та побути з родиною.
Раніше ми писали, історія вагітної з Нікополя, яка лікується у Дніпрі.