В Інтернеті активно використовуються різноманітні методи шахрайства, спрямовані в основному на групи населення, які не дуже впевнено користуються новітніми технологіями та системами безпеки, як до прикладу – пенсіонери та неповнолітні. Проте і досвідчені користувачі можуть стати жертвами цих схем. Як шахраї обманюють людей та що робити, аби вберегтися від інтернет-шахрайства, – розповість «Наше Місто» з посиланням на ДніпроТБ.
Як відомо, анонімність у соціальних мережах відкриває шлях для різноманітних видів афер. Одна з них – це продаж товарів за передоплатою без їх подальшої відправки. Після оплати на картку, продавець зникає, блокує клієнта і більше не виходить на зв’язок.
Ще одна схема полягає в тому, щоб зламати обліковий запис популярної мережі. Жертвою такого виду шахрайства стала Наталія з Закарпатської області. Жінка каже, що їй зателефонувала людина, представившись співробітником Київстару.
«Це був телефонний дзвінок, від представника Київстар, він так представився. Хлопчина, який був на тій лінії, він достатньо професійно спілкувався, але враховуючи ще той момент, що нещодавно я зверталась до Київстару, у мене зовсім не було ніяких підозр, що щось не так», – розповідає жертва шахрайства Наталія.
До цього Наталія зверталася до оператора через проблеми з надходженням вхідних дзвінків. Шахраї зв’язалися з нею і запропонували продовжити акцію, надану компанією через попередні незручності.
«Річ у тім, що 10-15 хвилин перед цим я поповнила рахунок на 500 грн, свій абонентський Київстар. І в мене колись приходило повідомлення про зарахування цих бонусів. І він мені каже продиктуйте будь ласка останні цифри дзвінка. І тут проходить 10 секунд і він каже дзвінок приходить? Кажу ні, а він каже, що у мене ж ця проблема, що не надходять дзвінки. Тому я вам надсилаю повідомлення», – ділиться жінка.
Це дозволило шахраям отримати доступ до Вайберу Наталії і почати надсилати повідомлення її знайомим з проханням позичити гроші. Їм вдалося зібрати понад 20 тисяч гривень. Жінка подала заяву до поліції та увімкнула двофакторну автентифікацію. За словами експертів з кібербезпеки, такі схеми часто організовують ув’язнені.
«Не завжди виконуються режимні заходи в таких закладах. У людей багато вільного часу, смартфони невеличкі, їх можна понести у продуктах харчування або надати хабаря. Такому теж є місце і вони стають керівниками великих мереж, які висмоктують з громадян гроші», – каже завідувач кафедри кібербезпеки та інформаційних технологій УМСФ Дмитро Прокопович-Ткаченко.
Тому експерт з кібербезпеки радить не надавати нікому будь-які свої дані. Окрім того, варто бути обачним і у випадку, якщо хтось з ваших знайомих чи близьких звертається через повідомлення з проханням дати гроші в борг, краще зателефонувати або спілкуватися про це особисто.
Нагадаємо, раніше ми писали: Ворожіння та передбачення про війну: як у Дніпрі шахраї наживаються на людях (Відео).
Читайте також: Поради від кіберполіції Дніпра: як не стати жертвою онлайн-шахрайства.
Категорія: Новини Дніпра, Суспільні та соціальні новини Дніпра, Україна
