З початку війни життя людей з інвалідністю кардинально змінилося. Їм доводиться евакуйовуватися з рідних міст, які постійно обстрілює ворог, шукати притулку та розпочинати нове життя. У Дніпрі функціонує Громадська організація «Океан добра», члени якої з перших днів повномасштабного вторгнення мобілізували всі свої сили, щоб допомогти цій вразливій категорії населення. Детальніше – в матеріалі «Наше місто».
Центр тимчасового розміщення маломобільних людей похилого віку та людей з інвалідністю, евакуйованих з гарячих точок,був відкритий 24 березня 2022 року. Про це повідомила Голова ГО «Центр соціальної адаптації людей з інвалідністю «Океан добра» Ольга Волкова.
-Коли ми побачили, як виїжджають люди, я звернулася до керівництва міста Дніпро та Геннадія Корбана і завдяки цьому нам виділили окремі вагони для евакуації людей з інвалідністю. У нас на вокзалі швидко все організували, зробили «коридор», супроводжували. Допомагали рятувальники, правоохоронці. Постало питання – де розміщувати маломобільних людей – у загальних залах? Виникла ідея створити цей центр, -розповіла Ольга Волкова.
За її словами, у стислі терміни вдалося створити умови для маломобільних осіб.
-Коли ми отримали це приміщення, тут нічого не було. Ми все привели до ладу. Шукали спеціальні меблі, бойлери, сантехніку, тощо. Потім доєднались міжнародні фонди. Привезли стільці – туалети, ліжка, підйомники, крісла колісні, тощо. Окремо відзначу, що весь цей час міська влада Дніпра нас не просто підтримує, а завдяки їм ми функціонуємо. Лише опалення цієї будівля за місяць обходиться у 270 тисяч гривень. Для нас це непідйомна сума. Тож місто допомагає нам сплатити комунальні послуги.
Перші люди, що приїхали до центру, були з Харкова, Маріуполя та Авдіївки. Пізніше стали транспортувати маломобільних осіб і з Запорізької області, і з Херсонської. Зараз пожвавилась евакуація людей з Донецької області, де тривають бойові дії. Лише в день візиту журналістів привезли трьох.
– Коли привозять людину, ми її обов’язково купаємо. Це моя основна вимога до санітарів. Потім перемо усі речі особи, бо більшість приїздять звідти, де немає світла та води. Ми одягаємо людину у чисте, годуємо і даємо можливість виспатися, – повідомила Ольга Волкова. – Дехто живе у нас понад рік, бо не має громадянства або особу не підтверджено. Багато людей, які взяли з собою лише паспорт та ідентифікаційний код. Тому ми відновлюємо пенсійні посвідчення, відкриваємо рахунки у банку, оформлюємо інвалідність.
Ольга Валеріївна розповіла, що протягом часу, поки маломобільні люди перебувають у центрі, їх вчать сідати у ліжку, користуватись креслом колісним та ходунками.
-Санітари навчені опікуватися людьми з інвалідністю, – підкреслила Ольга Волкова. – У приміщеннях, де перебувають маломобільні люди, ми встановлюємо стілець-туалет. Звільняємо місце для проїзду кресла колісного, щоб було зручно. Все робимо, як для себе. Зараз ми єдина організація, що приймає таких людей.
За словами пані Ольги, на сьогодні в Центрі є 150 місць. Усього пройшло через «руки» ГО майже 2500 осіб, а зараз на піклуванні знаходиться 70 людей.
Ніна Миколаївна приїхала з Авдіївки. 84-річна жінка каже, що отримала три контузії.
-Нас постійно бомбили. Коли розбили мій будинок, я жила у сусідів тиждень, бо у них є підвал. Там були і поранені, їм господарі будинку робили перев’язки, – пригадує Ніна Миколаївна. – Потім прийшли військові, сказали, що вивезуть нас з міста і потрібно взяти з собою документи. Я вже не ходила, бо відмовили ноги. Мене тягнули волоком аж до Хіміка, а це близько кілометра. Там чекали наші хлопці, нас повезли в одне з прифронтових міст. Погодували добре та дали одяг. Оце, що на мені, все звідти. Після чого волонтери доправили мене до Дніпра. До війни у мене був свій будинок, господарство, город. Дуже хочу додому, хоча знаю, що його вже немає. У мене є донька, але вона зараз у Польщі. А син залишився в іншому місті. У цьому центрі мені дуже подобається. Тут тепло, затишно, годують тричі на день.
Юрій Володимирович приїхав з Костянтинівки. Каже, що постійні обстріли не дали змоги жити у рідній домівці, тим паче, що він самотній і потребує догляду. Чоловік перебуває у центрі з кінця 2023 року.
-Наразі мені виготовляють протези для нижніх кінцівок. А поки надали крісло колісне. Воно зручне, але це тимчасово, я мрію навчитися ходити, – каже пан Юрій. – Мені в цьому центрі допомогли оформити групу інвалідності та зробили пенсійне посвідчення.
Тетяні Олексіївні 70 років, вона разом зі своєю мамою приїхала з Покровська три тижні тому.
-У мене мама лежача, їй 94 роки і потрібен постійний догляд. Я й сама маю інвалідність, тому не можу про неї піклуватись, – розповіла Тетяна Олексіївна. – Тим паче, що наше місто почали так сильно обстрілювати, що стало дуже страшно. Ми вирішили евакуюватись. Приїхали до Дніпра, тут нас прийняли добре, годують смачно, доглядають. Допомогли оформити банківські картки, пенсійне посвідчення.
Особи з інвалідністю можуть розраховувати лише на тимчасове перебування у центрі. Після надання допомоги та оформлення відповідних документів, їм знаходять постійне місце проживання. Здебільшого в інших регіонах України.
Фото Валерія Кравченка.
Категорія: Важливо, Інтерв'ю, Новини Дніпра, Новини здоров'я Дніпра, Суспільні та соціальні новини Дніпра
Позначки: Головне, Допомога переселенцям
