З початку повномасштабного вторгнення Дніпро став одним із ключових центрів надання медичної допомоги пораненим. Місто приймає людей з усієї України, які постраждали від ворожих обстрілів, вибухів та інших травм. Медичні заклади міста роблять все можливе, щоб надати комплексну допомогу пораненим. Це включає не лише первинну хірургічну допомогу, а й подальшу реабілітацію, яка є ключовим фактором для повернення людей до повноцінного життя. Детальніше про це – в матеріалі «Наше місто».
Лікар ортопед-травматолог одного з медичних закладів Дніпра повідомив, що наразі зростає кількість військових з уламковими пораненнями, які потребують складного лікування та тривалої реабілітації. Є у відділенні і захисники, які страждають від загострення хронічних хвороб.
«Я мушу навчитись літати», – поранена захисниця про свою мрію
Одна з пацієнток – 33-річна Катерина, яка потрапила до лікарні з фронту. Травма дівчини не дуже складна, повідомив лікар.
-У неї пошкодження зв’язок гомілково-стопного суглобу, обширна гематома і пошкодження зв’язок шийного хребта, – повідомив лікар ортопед-травматолог Ігор Олександрович. – Зважаючи на те, що мова йде про дівчину, яка носить на собі таку ж вагу, як і чоловіки, то відновлення для неї буде складним. Але вона одужає. Зараз пацієнтка отримує функціональне та місцеве лікування, іммобілізацію та знеболюючі препарати. Прогнози позитивні.
Катерина отримала травму під час ворожого обстрілу. Дівчина якраз підтримувала пораненого побратима, вони прямували у бліндаж, щоб укритися там.
-Ми бігли вночі до бліндажу і у нас з ним було дві цілих ноги на двох, – пригадує військовослужбовиця ЗСУ Катерина. – Ми дочекалися допомоги і нас вивезли звідти. Дніпро зустрів по-домашньому. Перше, що мене чекало – ліжко і душ. Мені дали змогу вимити голову і поспати. Це було те, чого я хотіла в той момент найбільше. Я дуже сподіваюсь, що зможу скоро повернутися в стрій.
Катерина розповіла журналістам, що 24 лютого 2022 року, коли росія розпочала повномасштабну війну проти України, без вагань проміняла ноутбук на зброю. Дівчина, яка до війни працювала в IT-сфері, завжди мріяла захищати свою країну.
-Я 24 лютого вже була в строю. Але таке рішення було прийнято ще у 2014 році. Тоді я не знайшла аргументів, щоб долучитись до війська, – пояснила Катерина. – Але разом з однодумцями ми тренувались по навчальним посібникам, проводили загальновійськові змагання: орієнтування, навігація, стрільба, розвідка. А у 2022 році я вже була готова стати на захист країни. Харків був під обстрілами, ми отримали зброю.
Вдома на Катерину чекає велика родина – батьки, сестри та брати. Вони знали, що дівчина планує стати на захист країни, але все одно хвилюються за неї.
-Я готувала їх морально до цього, навіть готувала план евакуації, – розповідає захисниця. – Одного дня я зателефонувала рідним вночі і сказала, що час настав і я їду «виганяти» їх з хати. Тут пролунав перший вибух у Харкові, всі зрозуміли, що це серйозно… Зараз ми бачимося лише онлайн. У мене кацапи вкрали мрію. Я хотіла навчитися літати, але вони розбомбили ХАЗ. Я вже оформлювала заявку в школу цивільної авіації. Це те, що я точно хочу зробити після перемоги, я мушу літати.
Не міг тримати у руці телефон, а вже піднімає гирю у 2 кг
35-річний Денис також на фронті з першого дня повномасштабного вторгнення. Він вже має військовий досвід, захищав Україну у 2015-2016 роках. Тоді чоловікові пощастило і він не отримав поранень. А от вересень 2023–го приніс захисникові складне ураження руки.
-В той день було сонячно, нічого не віщувало біди. Але раптом після роботи ворожого танка я отримав уламкове поранення, – каже військовослужбовець ЗСУ Денис.- Це було невдовзі після мого дня народження. Спочатку мене доправили до Дружківки, потім – у Дніпро. Після чого була операція, наклали гіпс.
Зараз захисник проходить вже другий курс реабілітації. Каже, що в реабілітаційному центрі проходить насичену програму. Мовляв, сумувати ніколи.
-Раніше був набряк і рука гірше працювала, а зараз значно краще. Я вже потроху повертаюсь до свого хобі – мікроелектроніки, паяю деталі, – зізнається Денис. – Під час занять виконую вправи, направлені на відновлення роботи руки. Стискаю, розтискаю. Планую пройти реабілітацію та повернутися у частину, а там і Перемога наша буде.
Як розповіла ерготерапевт Анжела, Денис пройшов курс реабілітації, який тривав 21 день. Спочатку працювали без навантажень, потім скоригували. Але попереду у чоловіка – тривалий процес відновлення.
-У пацієнта було важке поранення. Він тривалий час перебував в іммобілізаційному періоді, – повідомила ерготерапевт Анжела. – Наразі він має пошкодження нервів як серединного так і ліктьового. Він не відчуває ні холодне, ні гаряче. Це є великою проблемою. Для нього холод – нестерпний біль, а тепло призводить до опіків. Чутливість є, але він не може повністю згинати чи розгинати зап’ястя, виконувати функціональні хвати, брати до рук предмети з великою вагою. Наразі ми вже можемо взяти гантелю до двох кілограмів. На першому дні реабілітації він не міг брати до рук телефон, а зараз вже може взяти його зі столу. Може утримувати його декілька хвилин – це вже досягнення. Також пацієнт вже може переміщувати якісь предмети на верхні полиці.
За словами медикині, незважаючи на те, що пацієнт проходить теплову терапію, виконує активні вправи та демонструє високу мотивацію, говорити про повне відновлення ще зарано. Попереду на нього чекає багато роботи.
-Травма була комплексною: пошкоджені нерви та кістки, а уламок пройшов через всю кисть. Пацієнту також був поставлений апарат зовнішньої фіксації та виявлено дефект шкіри. Кожному пацієнту ми підбираємо індивідуальну програму, яка враховує особливості його травми та загального стану здоров’я.
Анжела зізнається, що на початку війни медикам було значно важче, адже до цього вони майже не стикалися з подібними травмами. Однак, з часом адаптувались і навчились надавати допомогу навіть у найскладніших випадках.
Фото Валерія Кравченка.
Категорія: Важливо, Війна, Новини Дніпра, Новини здоров'я Дніпра, Суспільні та соціальні новини Дніпра
Позначки: Головне, ЗСУ, Новини медицини Дніпра, Поранення
