За лаштунками метро Дніпра: хто керує рухом поїздів та як пасажирів виводили з тунелю

Дніпрянин Дмитро Приходько з дитинства мріяв працювати у метро, як його батьки. Мрія здійснилася у 2017 році, коли він, випускник технікуму залізничного транспорту та транспортної інфраструктури, прийшов працювати у ту саму релейну дніпровського метрополітену, яка у дитинстві здавалась йому чарівною. Про це розповідає “Наше місто”.

З трьох років батько брав мене з собою на роботу. Він тоді був черговим по станції “Вокзальна”, а мама працювала  оператором з прийому та відправленню поїздів на станції Покровській. Вони працювали у різні зміни, але під час їхньої перезмінки я десь годину перебував з батьком у метрополітені, – згадує Дмитро.

Маленький хлопчик із задоволенням спостерігав за пультом управління метро Дніпра – на якому блимаючі лампочки відображали рух поїздів.

Мені було дуже цікаво як все це відбувається. Якось батько мене привів у релейну, щоб показати, як все це працює. Для мене це було щось неймовірне. Коли я закінчив 9 класів, то пішов у залізничний технікум. І з 2017 року я вже працюю у метрополітені, – каже Дмитро.

Зараз у хлопця за плечима вже вища залізнична освіта. У метрополітені він забезпечує справність пристроїв, що передають інформацію на пульт диспетчера поїздів, який керує рухом у підземці.. Одним з таких диспетчерів є його батько – Денис Приходько. Він – один з перших співробітників дніпровської підземки. Чоловік прийшов сюди на роботу у 19 років,  у серпні 1995-го, за кілька місяців до довгоочікуваного відкриття метро.

Ми пишалися тим, що ми перші. В Дніпрі тоді не знали такої професії, як метрополітеновець. На відкритті ми у новенькій формі стояли на платформі й відчували себе першопрохідниками. Це було справжнє свято, – згадує поїзний диспетчер Денис Приходько. 

На робочому місці перед ним пульт, на якому відображається все, що відбувається у метро Дніпра. Поїзний диспетчер спостерігає за рухом цілодобово. Вдень – за перевезеннями пасажирів, а вночі – за відновлювально-ремонтними роботами. Йому підпорядковуються усі чергові по станціям, машиністи, інші диспетчера, механіки. 

Фото: Володимир Федорищев

Усі відновлювально-ремонтні роботи виконуються лише вночі, вдень – рух поїздів не зупиняється. Навіть коли виявляється якась несправність. Наприклад була виявлена рейка, що лопнула. Ми ставимо струбцину, рейку закріплюють й поїзда продовжують рух. Фахівці спостерігають за цією ділянкою. Поїзда проїжджають її на невеликій швидкості. А вночі – вже ремонт, – пояснює Денис Приходько.

За його словами, найскладніша ситуація склалася під час блекауту після ворожих ракетних ударів у листопаді 2022-го. Тоді метро Дніпра вперше було повністю знеструмлено разом з усіма резервами. Але під час війни до такої ситуації готувалися –  відпрацювали технічну документацію, підготували дизельні генератори. 

На той момент два поїзди були у тунелі. Один відправився з “Вокзальної” та зупинився на перегоні. А другий – виїхав з “Покровської” – ця станція неглибока, порядка 10 метрів, а наступна – “Проспект свободи” – глибша. Тому машиніст просто відпустив гальма та по схилу він дотягнув до наступної станції. А на “Возальній” людей довелося виводити з тунелю – увімкнули аварійне освітлення від генераторів, зв’язок з машиністом був. Саме вiн і виводив людей з тунелю, – розповів поїзний диспетчер Денис Приходько.

Нагадаємо, раніше ми писали, що буде з метро Дніпра після зради Limak.