Війна забирає життя найкращих синів і дочок – воїнів України, які борються за свободу нашої держави та мир у ній. Так, стало відомо, що в результаті тяжких поранень, отриманих на війні, загинув Герой з Кривого Рогу, – передає «Наше Місто».
Підприємство АрселорМіттал Кривий Ріг повідомило трагічну новину. У лікарні Дніпра 22 січня перестало битися серце захисника Івана Пілюгіна. Іван отримав поранення під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Опитне Покровського району Донецької області.
У мирному житті чоловік працював у доменному цеху № 1 в АрселорМіттал. За словами колег, Іван з самого початку своєї праці тут був активним працівником, виявляв цікавість до доменної справи, прагнув постійно навчатися, пізнавати різні спеціальності, вдосконалюватися.
Колеги кажуть, що їм найбільше запам’ятався випадок, коли вони всією зміною, разом з Іваном, врятували доменну піч. Це сталося під час одного з блекаутів у 2022 році. В той день, після 14-ї години, у країні зникло світло внаслідок масованої ракетної атаки. І водночас доменна піч готувалася до чергового випуску чавуну, усі були готові до початку випуску плавки.
«Але раптом у цеху зникло світло, вимкнулися усі комп’ютери, згасли електронні показники на пульту управління, завмерли основні та допоміжні механізми домни, а на додачу у мобілках робітників “розтанув» зв’язок”, – пишуть на підприємстві.
Тож, часу було мало – потрібно було діяти для запобігання аварійній ситуації. Таким чином колеги власноруч відкрили спеціальний клапан і почали випуск плавки. Річ у тім, що механізми там дуже важкі. Тільки окремий клапан важить не менше ніж 5 тонн. Тож, справа була не легкою, але бригада впоралася. У мить, коли почався випуск плавки, резервна електрична підстанція запрацювала і з’явилася необхідна електроенергія. Тож, усі робочі процеси було врятовано лише однією зміною.
За словами заступника начальника ДЦ № 1 з технології, цей випадок увійшов в історію підприємства.
«Нам усім, хто працював поряд з Іваном Пілюгіним, дуже важко усвідомлювати, що його вже немає, що він вже ніколи не зайде до цеху, не привітає колег, не подарує свою усмішку, адже він завжди був на позитиві. Іван був відкритою, щирою людиною, завжди готовою допомогти, якщо треба. А ще він був душею компанії, довіряв людям, ставився до усіх з відкритим серцем. Івана ми запам’ятаємо висококласним спеціалістом, який постійно прагнув більшого, тому і навчався новому. Він із завзяттям та цікавістю брався за нову справу та усе доводив до кінця. Війна, на жаль, забирає найкращих», – згадує Валерій Сарухан, в.о. старшого майстра ДЦ № 1.
Висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким, колегам та усім тим, хто колись знав мужнього воїна, справжнього патріота своєї країни. Схиляємо голови у скорботі. Вічна пам’ять Герою.
Нагадаємо, раніше ми писали про захисника України, який також був волонтером. У чоловіка залишилися 2 донечки.