Багато хто з дніпровських дітлахів займаються онлайн. Заняття можуть відбуватись у асинхронному режимі – коли вихователі заздалегідь записують на відеокамеру музичні уроки, спортивні вправи, завдання з різних предметів. А батьки потім у зручний час все це переглядають разом з дітьми та виконують. Під час синхронного формату спілкування відбувається онлайн у режимі реального часу, пише «Наше Місто».
Котики та папуги – тільки після занять
Оксана Петрочук працює вихователькою у дитячому садочку «Зернятко». Під час війни в неї з’явились дистанційні вихованці, з якими вона проводить заняття за допомогою Google Class та Zoom.
-На зв’язок зі мною щоденно виходять малюки, яким по чотири рочки, – розповідає Оксана Петрочук. – Вони обов’язково вмикають відео під час Zoom-конференцій. Тож ми маємо змогу бачити один одного через екрани моніторів. Проводимо заняття з математики, розвитку української мови, письма. Кожному предмету приділяємо по 15 хвилин. Між ними є 5-10 хвилин перерви.
Для дітей більш старшого віку заняття тривають по 20-25 хвилин. Дуже часто поряд з дітьми знаходяться батьки або бабусі та дідусі. Вихователі зазвичай просять їх бути помічниками через те, що вони не можуть дистанційно проконтролювати, що саме діти пишуть у своїх зошитах. Саме родичі стежать за тим, чи правильно малюки взяли у руки олівці та ручки.
-Коли поряд з дітьми знаходяться дорослі, дисципліна на заняттях значно краща, – каже Оксана Петрочук. – Бо інакше малюки можуть часто відволікатись. Наприклад, казати: подивіться, яка в мене є іграшка, який в мене дома живе котик. Я зазвичай у таких випадках кажу: давайте наприкінці занять ви все нам покажете та розкажете. А зараз будьте уважні.
За словами Оксани Петрочук, працювати з малюками очно значно простіше, ніж дистанційно. Тоді вихователька має змогу підійти до кожного особисто та допомогти засвоїти матеріал. Вдома хлопчики та дівчата більш розслаблені та менш уважні. До речі, декілька малюків у цьому садочку знаходяться закордоном. Вони теж підключаються до занять або виконують їх у зручний час та потім відправляють зроблене вихователям на перевірку.
Підштовхувати під бік дитину не треба
Восени минулого року у Дніпрі запустили масштабну безкоштовну платформу «Дошкільнятко», де діти в ігровому форматі готуються до школи. На ній представлені заняття з довкілля, соціуму, мистецтва, математики і мовлення. Ця програма навчання затверджена Міністерством освіти і науки.
Для наповнення платформи були розроблені не просто звичайні відеоуроки, а 300 ігор. Кожна з них містить аудіосупровід для якісного засвоєння матеріалу. Наприклад, «Дошкільнятко» пропонує гру на логіку стосовно того, чим треба полити квітку. Якщо діти обирають чай — вона гниє. Коли натискають на воду — квітка розквітає.
Для зручності та систематизації навчання програма поділена на місяці. Якщо малеча впоралася з усіма завданнями місяця, їй відкривають наступний рівень. Заняття поступово стають складнішими щомісяця. Вони розроблені відповідно до навичок дітей у певний період навчання. Ознайомитись з порталом «Дошкільнятко» можна за посиланням https://sadok.dniprorada.gov.ua. Для реєстрації необхідно вести своє ім’я, прізвище та адресу електронної пошти.
Психологиня та вихователька Марина Гавриленко-Ковальова має більш ніж 20-річний досвід роботи у царині педагогики. Зараз працює вихователем-методистом у закладі дошкільної освіти №7. Вона є однією з тих, хто розробляв завдання для електронної платформи «Дошкільнятко». Зокрема з математики та логіки. Загалом над «Дошкільнятком» працювали шість представників дошкільних закладів з різних районів Дніпра.
-Це універсальна платформа, яка може використовуватись як додатковий матеріал для тих дітей, які ходять до дитячого садочку, так і для тих, хто не відвідує його, – зазначає Марина Гавриленко-Ковальова. – Вона розрахована на дітей від третього до сьомого років життя. Всі завдання підібрані відповідно віку та інтересам дітлахів. Їм притаманні не шаблонні, а дитиноцентровані підходи. Ми обрали під час розробки платформи п’ять напрямків: логіко-математичний, соціально-побутовий напрямки, мовлення та грамота, природа, мистецтво.
Психологиня наголошує, що «Дошкільнятко» – це допоміжний інструмент для батьків, вихователів та дітей у педагогічному процесі. Певні складнощі полягають в тому, що малеча не може самостійно користуватись платформою – для цього потрібна допомога батьків.
-Коли заняття проходять офлайн, педагоги можуть одразу відреагувати на будь-яку репліку, емоцію дитини, – підкреслює Марина Миколаївна. – Під час дистанційки спілкування все ж таки обмежено. До того ж мами та бабусі часто, як то кажуть, лізуть поперед батька в пекло. Вони штовхають дітей: кажи вже, чого ти мовчиш? Це травмує малечу. Або батьки починають підказувати правильну відповідь сину чи донці на вухо. І це теж неприйнятно.
На думку Марини Гавриленко-Ковальової, неважливо, як швидко та правильно дитина дасть відповідь на запитання. Набагато важливіше те, як вона міркує, як будує причинно-наслідкові зв’язки. Саме таким чином відбувається розвиток малечі.
Категорія: Влада, Новини Дніпра, Освіта, Тема дня
Позначки: Головне, Діти Дніпра, Україна Росія війна