Понад 182 тисячі вимушених переселенців прихистило наше місто з початку великої війни. Саме в Дніпрі численні співгромадяни, що виїхали з тимчасово окупованих територій або з місць, де тривають бойові дії, знаходять житло, нову роботу та можливості, щоб попри всі складнощі та пережиті особисті трагедії розпочати життя заново. Про щасливі історії людей, які у Дніпрі отримали шанс на нове життя, розповідає “Наше місто”.
У нашому місті вже надали роботу понад 61 тисячі переселенців
В нашому великому індустріальному мегаполісі переселенці знаходять роботу та можливості для життя. Це – результат спільних зусиль влади, відповідального бізнесу та власне громадян зі статусом ВПО.
Приміром, в КП “Теплоенерго” міської ради Дніпра, що постачає тепло в будинки дніпрян, з 2022 року влаштувалися вже 38 вимушених переселенців. Про це повідомила Анастасія Сухіна, помічниця керівника комунального підприємства.
А загалом в нашому місті за два воєнні роки працевлаштовано понад 61 тис. переселенців – таку вражаючу цифру повідомила Тетяна Янушкевич, очільниця міської Інспекції з питань праці та зайнятості населення.
Успішному працевлаштуванню громадян дуже посприяли інноваційні рішення міських служб. Так, понад 25 тис.людей (з них переважна більшість – саме переселенці) працевлаштовано у Дніпрі завдяки першому в Україні муніципальному ТГ-каналу з пошуку роботи, створеному Інспекцією.
Соціологія свідчить, що саме Дніпро прихистив понад 50% переселенців, які після початку вторгнення рф приїхали до нашого регіону. Це люди з Донецької, Луганської, Харківської, Херсонської областей, мешканці тимчасово окупованих та прифронтових територій.
Роботу переселенцям надають як дніпровський бізнес, так і місцева влада. До речі, саме мерія Дніпра стала одним з кращих роботодавців (зокрема – для ВПО) серед органів місцевого самоврядування по всій країні. Майже тисяча переселенців з початку великої війни отримали роботу у підрозділах та підприємствах міської ради Дніпра.
Найбільшими роботодавцями в структурі мерії стали підрозділи департаменту охорони здоров’я. За час великої війни медичні заклади міста взяли на роботу 326 переселенців – медиків та медпрацівників, які отримали можливість працювати за фахом на новому місці.
Переселенець Богдан Семкович працює в котельні КП “Теплоенерго”
Богдан Семкович переїхав до Дніпра з тимчасово окупованої Запорізької області. З осені 2022 року вправно працює в одній з котелень КП “Теплоенерго”на лівому березі нашого міста. Раніше чоловік кілька років працював в шкільній котельні в мальовничому селі під Бердянськом. Втім, мирне життя жорстоко порушило вороже вторгнення.
Богдан Іванович з болем згадує про те, як йому з родиною довелося залишити рідну домівку та з неабиякими складнощами та ризиком для життя виїжджати на підконтрольну Україні територію. Головне – геть від окупантів, які одразу розпочали полювання на патріотично налаштованих громадян.
В Дніпрі Богдан Семкович невдовзі зміг знайти роботу – з осені 2022 року працює оператором котельні, яка постачає тепло в 12 житлових будинків, до дитячого садочка та школи.
– Працюю у денну та нічну зміну, стежу за роботою обладнання, за показниками, щоб тепло стабільно надходило людям, – розповідає він.
Колектив зустрів Богдана Івановича дуже радо.
– Люди дуже привітні, завжди допоможуть! – ділиться він.
На новому місці роботи разом з колегами вже стійко пройшли складну осінь-зиму 2022-23 років, коли вся Україна потерпала від блекаутів через ворожі обстріли. Втім, зараз тепловики вже готові до екстремальних ситуацій, адже котельні КП “Теплоенерго” та інші важливі комунальні підприємства з ініціативи міського голови Бориса Філатова оснащені потужними генераторами.
– Ми пройшли навчання, як користуватись генератором, думаю, що все тепер буде гаразд, – зазначає Богдан Семкович.
В Дніпрі він разом з родиною винаймає житло, вже освоївся на новому місці. Однак сподівається в майбутньому повернутися до рідного дому.
– З родиною чекаємо дня, коли ЗСУ здобудуть Перемогу, а ми зможемо повернутись додому, – каже чоловік.
Юлія Пінзелик працює сигналістом та отримує вищу освіту
Юлія Пінзелик разом з донькою приїхала до Дніпра навесні 2022 року з міста Попасна Луганської області. Вона багато років мешкала у рідному місті, працювала продавчинею. Однак з початком великої війни виїхала до більш безпечного регіону.
– На самому початку весни 2022-го приїхала на вокзал в Дніпрі. Побачила місто, яке спорожніло, – згадує Юлія.
В нашому місті жінці разом з дитиною пощастило знайти житло в одному з гуртожитків. Після певних поневірянь у державній службі зайнятості Юлія познайомилися з фахівцями інспекції з питань праці та зайнятості населення міської ради Дніпра, які допомогли жінці знайти роботу. Юлія свого часу отримала освіту у сфері залізничного транспорту. Тож завдяки Інспекції новим місцем її роботи стала станція Дніпро-Головний. До речі, на Придніпровській залізниці у м.Дніпро за час великої війни знайшли роботу 96 переселенців.
Зараз Юлія працює сигналістом, попри непрості умови – задоволена.
– Перш за все – стежу за технічним станом та безпекою рухомого складу. Робоча зміна – вдень та вночі, потім через дві доби – знову, – розповідає жінка.
Колектив залізничників прийняв її дуже радо. Юлія задоволена умовами праці та пишається командою фахівців, з якими разом працює. А паралельно із роботою вона отримує фахову вищу освіту в галузі транспортних перевезень. Тож через два роки планує стати дипломованим фахівцем.
Ми спілкувалися з нашої героїнею у її день народження, який вона проводила на роботі. На питання про те, яке бажання загадала у святковий день, Юлія відповідає: “Головне – щоб якомога скоріше настав мир”.
Анастасія Дечко працює зі зверненнями громадян
Анастасія Дечко з Луганська чудово спілкується рідною мовою у вільному Дніпрі. Дівчині – 23 роки, вона професійно володіє українською, зараз працює зі зверненнями громадян в інспекції з питань благоустрою міської ради Дніпра.
Майже 10 років тому вона з родиною виїхала з Луганська, куди прийшла ворожа гібридна агресія. Разом з рідними Анастасія деякий час мешкала у Сєвєродонецьку, потім навчалась у Харкові. Отримала вищу філологічну освіту, викладала у школі.
Однак навесні 2022-го, після початку повномасштабного вторгнення, мусила виїхати з Харкова, який опинився під потужним ворожим ударом, у більш безпечний Дніпро.
На новому місці Анастасія певний час шукала роботу за фахом. Втім, невдовзі працевлаштувалася в інспекції з питань благоустрою міської ради. Тут вона працює з документами, займається зверненнями громадян, готує листи з відповідями. За день встигає відпрацювати по два десятки документів.
– Робота мені дуже подобається, – зазначає дівчина. – Роблю те, що добре знаю. Чудовий колектив, я відчуваю себе на рівних з іншими, навіть попри молодий вік.
В Дніпрі Анастасія разом з хлопцем та батьками, які також переїхали з Луганської області, винаймає будинок. Своє майбутнє дівчина пов’язує з нашим містом – вона оцінила переваги Дніпра та встигла його полюбити. Тож наше місто дійсно стає новим домом для сотень тисяч наших співгромадян, які отримали тут прихисток, роботу та можливості для того, щоб налагоджувати своє життя.
Михайло Чернов, фото Володимира Федорищева.