Коли у душі живе творчість, хобі стає невід’ємною частиною життя людини – навіть якщо професія у неї далеко не творча. Так вже багато років поспіль відбувається у житті дніпрянина Андрія Токаря. До кінця зими у музеї «Літературне Придніпров’я» (пр. Д. Яворницького, 64) проходить виставка його робіт “Палітра буремних часів”, пише “Наше місто”.
Суміш варив з лотків для яєць
У дитинстві він, наслідуючи приклад рідних, захоплювався малюванням. Цьому мистецтву Андрія вчив дідусь. Потім це захоплення довелося надовго відкласти убік, щоб згодом повернутися до нього знову. Батьки Андрія були медиками, але він обрав інший шлях.
– Після служби в армії я пішов працювати до органів внутрішніх справ, – згадує Андрій Токар. – А коли вчив малювати доньку Машу, сам знову захопився цим процесом. Вона надихнула мене на творчість, було це у 2007 році. Наш світ об’ємний – саме це мені й хотілося відтворити у своїх картинах.
Свої роботи Андрій Токарь завжди виконував у авторській техніці, яка по’єднує пап’є-маше та акрилові фарби. Для виготовлення спеціальної суміші Андрій спочатку використовував звичайні картонні лотки для яєць. Він варив їх у воді, готову суміш збивав блендером до однорідної маси, яка нагадує глину.
Спочатку на полотно я наношу малюнок, потім – особливим способом подрібнену і склеєну паперову масу, а потім розфарбовую композицію, яка вийшла, – пояснює Андрій Токарь. – До портретної чи анатомічної подібності я не прагну – скоріше волію створити та позначити ті чи інші символи.
Змінив мольберт на автомат
Андрій Токарь пішов на пенсію у званні капітана міліції. Проте крім творчості, він вже давно займається дуже важливою справою – боронить нашу країну від ворога. Брав участь у АТО починаючи з 2014 року на Маріупольському, Донецькому, Горлівському напрямках.
– Я змінив мольберт на автомат, про що не шкодую, – розповідає Андрій Токарь. – Добровільно вирушив у військомат, з собою на фронт брав фотоапарат. Відзняті матеріали допомогли мені у створенні серії «Війна за мир». ЇЇ початком стала картина, присвячена подіям на Майдані. Був час, коли я демобілізувався. Але коли почалася повномасштабна війна, знову пішов служити у свою частину. Зараз відновлююсь після хвороби у тиловому підрозділі.
У Дніпрі Андрій Токарь мешкає у будинку, який розташований напроти ТРЦ «Апполо». 29 грудня минулого року через ракетну атаку рашистів у квартирі військового та художника вилетіли вікна. На щастя, нікого з його рідних тоді не було вдома. Наразі Андрій Токарь продовжує працювати у техніці рельєфної графіки.
Мене турбують різні теми, надихаюсь сьогоденням, – зізнається Андрій Токарь. – Творчість хоча б ненадовго відволікає від жахів війни. Наприклад, нещодавно я створив картину «Повітроплавці». Її сюжет мені навіяли романи Жюля Верна про мандри. Починав її ще до великої війни. Зазвичай я паралельно працюю над декількома роботами. Одна заготовка може чекати роками, а потім я з часом повертаюсь до неї.
Герої робіт Андрія Токаря – це Пегас, Єдиноріг, Кентаври. Є й Бик, який краде Європу. Поряд з міфічними образами – наше сьогодення. На картині «Гібридний бій» зображено те, що у нас було у відносинах з росією до 2022 року. Є й автопортрет Андрія, на якому він на фоні поля з соняшниками малює український прапор. А поряд причаївся симпатичний котик. Ще одна з його знакових картин, яка вже неодноразово була на різних виставках, це «Ноєв ковчег».
Мрії про Ікара повертають у дитинство
Особливе місце у творчості Андрія Токаря займає тема Ікара, його польотів та падінь. Цей міфічний персонаж він зображує в різних ситуаціях: “Ікар у Лондоні”, “Ікар у Венеції”, “Україна. Осінь. Ікар», «Падіння Ікара». Художнику дуже подобається легенда про те, як людина зробила крила і полетіла до сонця. Тож він вирішив зробити серію, де Ікар представлений поза простором та часом. Щоб він подорожував через усі часи та країни.
Зараз у творчому доробку Андрія Токаря декілька десятків картин. Багато з них він подарував друзям та знайомим, декілька робіт придбали шанувальники його таланту. На виставці можна побачити 18 робіт. Працювати Андрій Токарь завжди намагається разом з дружиною Оленою. Колись вона підібрала для його виставки «Без краваток» відповідні краватки. До багатьох робіт чоловіка Олена пише вірші. На відкриття виставки Олена прийшла разом з їх сином Степаном.
Картини Андрія Токаря дуже часто занурюють нас у дитинство, – впевнений Олександр Старік – виконуючий обов’язки директора Дніпропетровського національного історичного музею ім. Яворницького. – Часи, коли ми безтурботно жили. Зараз завдяки їм ми можемо повернути свої дитячі емоції. Також є паралелі з багатьма періодами нашої історії. З античністю, середньовіччям, добою відродження. Часто автор використовує міфи та біблейські сюжети.
Картини Андрія Токаря сповнені українським незламним оптимізмом, вмінням бачити яскраві кольори навіть під час трагічних історичних подій. А це саме те, що нам всім зараз так потрібно.
Музей «Літературне Придніпров’я» працює у вівторок,середу, п’ятницю, суботу та неділю з 10:00 до 16:00.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, що у музеї «Літературне Придніпров’я» проходить читання п’єс.
Фото Валерія Кравченка