В експертних колах активно обговорюються подробиці про непристойні дії турецької будівельної фірми Лімак. Компанія за кредитні кошти міжнародних партнерів України (Європейський банк реконструкції та розвитку спільно з Європейським інвестиційним банком) мала реалізувати національний інфраструктурний проект – добудову метро у Дніпрі. Однак, з початком війни, кинула найважливіший об’єкт підвищеної небезпеки, перервала виконання контракту без дотримання встановлених самим контрактом процедур. Крім того, за допомогою юридичних маніпуляцій де-факто заборгувала Україні десятки мільйонів євро. Про це повідомляє «Наше місто» з посиланням на 49000.
Приводом придивитися до діяльності Лімак в Україні стали розгляди, які йдуть у Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України (третейський суд, який розбирає суперечки бізнес-організацій – прим.ред.). серед іншого, домагається від ненадійного турецького підрядника повернення коштів, які Лімак повинен виплатити у разі невиконання своїх контрактних зобов’язань.
Для початку – небагато історії. Створення метро у Дніпрі – епічний проект, який розпочався ще у 70-х роках минулого століття. Тоді на батьківщині генерального секретаря ЦК КПРС Леоніда Ілліча Брежнєва вирішили створити метрополітен. Незважаючи на найважчі геологічні умови та технічну складність проекту. Першу гілку дніпровського метро з 6 станцій було збудовано і запрацювало 1995-го, її урочисто відкривав тодішній президент Леонід Кучма.
Чистий демпінг: як стартував Лімак
Добудова метро у Дніпрі залишалася стратегічною темою для країни. І у 2012 та 2013 роках ЄБРР та ЄІБ відповідно надали кредитні кошти для реалізації проекту – під гарантії уряду України.
Слідом відбувся багатоетапний відкритий міжнародний тендер на вибір генпідрядника. Конкурс де-факто проводився за принципами та правилами закупівель ЄБРР та ЄІБ за участю профільних українських міністерств, обласної адміністрації та міста за участю зарубіжних консультантів. З усіх претендентів було відібрано турецьку будівельну компанію Лімак. Насамперед – у зв’язку з тим, що турки запропонували аномально низьку ціну. За грандіозний і дуже складний у всіх відносинах проект вони запросили близько 186 млн. євро без урахування ПДВ. “Впустивши” ціну порівняно з іншими учасниками тендеру мінімум на Є61 млн євро.
Учасники ринку в той період неофіційно зазначали: цінові умови Лімака – чистий демпінг, реалізувати такий важкий проект за таку ціну – неринкова поведінка. Втім, сама турецька компанія запевняла: національний проект в Україні – важливий крок для майбутнього виходу на ринки країн Європи, а отже – Лімак готовий трохи втратити, щоби заробити потім. При цьому турецька фірма гарантувала Українській стороні, а також міжнародним Банкам виконання всіх робіт не просто на словах, а видачею обов’язкових Банківських гарантій на загальну суму понад 50 млн євро (які в подальшому були вдало заблоковані для Лімак рішенням суду міста Стамбул). За фактом надання Лімаком тендерної пропозиції з найменшою ціною та видачею ним обов’язкових Банківських гарантій – Українською стороною спільно з ЄБРР та ЄІБ було ухвалено рішення про присудження контракту переможцю конкурсу.
Плисти за течією, або як Лімак зіпсував репутацію
Втім, вся наступна історія виконання проекту показала: придбавши контракт на кілька сотень мільйонів євро, турецький генпідрядник усіма способами прагнув знизити свої витрати, перекласти вирішення проблем на інші сторони та отримати ресурси, як у класичному літературному творі: “Вранці – гроші, увечері – стільці ”…
Лімак залучає субпідрядника з України – підприємство Київметробуд. Чим і намагається здешевити роботу. Проте підприємство пропрацювало недовго: виникла серйозна аварія, після якої субпідрядник пішов та припинив роботи.
Загалом Лімак, за даними експертів, добре знайомих із ситуацією, за кілька років роботи допустив кілька аварійних ситуацій.
Учасники експертної спільноти одностайні: турецькі будівельники виявилися не готовими до складнощів, з якими було поєднано добудову метро в Дніпрі, а вихід із труднощів шукали хаотично, похапцем.
Одна з НП виникла у 2018 р. під час робіт у вертикальному стволі, розташованому в районі відомого у Дніпрі міського парку ім.Глоби. Незважаючи на виконані турецькими будівельниками підготовчі роботи, на місці робіт виникла течія – стовбур став заповнюватися ґрунтовими водами, був винос породи. Нашвидкуруч заклавши щілину, турки продовжили роботи. Проте щілина відкрилася знов.
Ситуація виявилася настільки серйозною, що неподалік будмайданчика пішла під землю опора контактної мережі трамвая, спостерігалася просадка трамвайної колії. Міській владі довелося на якийсь час призупинити рух маршруту №1. Виникли ризики руйнування ландшафту парку Глоби. В цей же час самі турецькі метробудівники примудрилися втопити екскаватор на місці робіт. Вилучення величезної машини Лімака зі ствола метро стало хітом соцмереж.
Ще один подібний випадок був пов’язаний із облаштуванням турецькими будівельниками похилого стовбура майбутньої станції метро Театральна – за ним у перспективі має бути організований рух ескалаторів метрополітену. У процесі робіт також виникла течія, почала обсипатися порода. Зупинити руйнування вдалося лише ціною авральних зусиль та екстрених технічних рішень.
Кинули і пішли
Апофеозом неприємностей, що супроводжували діяльність Лімака в Україні, став поспішний вихід із найскладнішого проекту з добудови метро у Дніпрі.
Формально Лімак швидко звернув роботи і пішов у зв’язку з початком агресії Росії проти України. При цьому турецька компанія, порушуючи умови контракту, навіть не спромоглася отримати відповідний Сертифікат, що підтверджує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у Торгово-промисловій палаті України.
Експерти, знайомі із ситуацією, впевнено зазначають: війна стала для Лімака дуже зручним приводом для того, щоб поспішно вийти з проекту, який став тягарем для турецької компанії.
Користуючись формальним приводом, турки буквально кинули найскладніший об’єкт та поїхали. Хоча і згідно з контрактом, і за нормами українського законодавства не мали жодного права залишати об’єкт підвищеної небезпеки (Прим. ред. рівень СС2 – найбільший клас відповідальності), яким є метро, не передавши його новому, відповідальному генпідряднику. Навіть незважаючи на екстремальні обставини фахівці-метробудівники не мають морального та репутаційного права піти. Мали залишатися і контролювати об’єкт. Втім, турецьким будівельникам із міцно підмоченою репутацією, мабуть, втрачати вже не було чого…
Наші співрозмовники зазначають: турки у найгірших радянських традиціях “гнали метр” – рапортували про пройдені відстані, щоб отримати виплати. А питання надійності та довгострокової якості при цьому залишалися “на потім”…
Замість післямови
Після всіх пригод Лімака у проекті з добудови метро – демпінгу на старті, неготовності до роботи, будівництва поспіхом та безлічі аварій, а головне – безславного та некоректного виходу з проекту – ринкова репутація турецької компанії міцно зіпсована. Після фіаско з виконанням національного проекту з добудови метро в Україні фірмі замовлено вихід на проекти в країнах Європи і не лише, впевнені експерти.
Сьогодні мешканці Дніпра хочуть мати добудоване метро. Місцева влада працює над тим, щоб міжнародні Банки, які фінансують проект, якнайшвидше дозволили Українській стороні спільно з європейськими консультантами розпочати вибір нового, компетентного генпідрядника. Який зможе ефективно та в розумні терміни завершити складний проект. Дуже сподіваємося, що компетентні державні органи влади в Україні не кинуть напризволяще будівництво 10-річ у Дніпрі.
Категорія: Важливо, Новини Дніпра, Суспільні та соціальні новини Дніпра
Позначки: Метро у Дніпрі
