Рекордна висота: дніпровські студенти розробили ракету, аналогів якій немає у світі

У квітні 2018 року, зібрана дніпрянами ракета-демонстратор, вперше в Україні злетіла на висоту понад два кілометри та скинула корисне навантаження. Так стартував унікальний проект громадської організації «Асоціація Ноосфера» та фізико-технічного факультету ДНУ «Студентська ракета». За минулі п’ять років студентські ракети сягали рекордних висот. Сьогодні, коли реальні пуски заборонені, наші ракетники працюють над новими технологіями, які дозволять реалізувати найамбіційнішу мету – вивести ракету-носій на висоту 100 кілометрів. Про те, як в умовах війни працює єдиний у країні проект «Студентська ракета», розповість «НМ».

Дніпро залишається космічною столицею країни

Нещодавно все в нашому місті дихало космосом. Проспект Гагаріна та однойменний парк, кінотеатри «Космос» та «Супутник». Навіть пиріжки з повидлом продавалися з характерною назвою – Космос. Існували навіть космічні династії городян, які протягом десятиліть працювали над створенням неземних проектів. А що ж сьогодні? Чи пам’ятає про космічні здобутки нове покоління дніпрян?

– Космічними пам’ятками міста цікавляться багато хто, – розповідає Ольга Стасенко, начальниця Туристичного інформаційного центру Дніпра. – І це зрозуміло. Наше місто, крім іншого, має ще один неофіційний титул – космічна столиця України! У нас розвивається, зокрема, і космічний туризм. У Дніпрі можна відвідати сучасний науково-просвітницький центр астрономії, науки та техніки – Планетарій Noosphere, Аерокосмічний музей у Національному центрі аерокосмічної освіти молоді ім. А.М. Макарова, де майже всі експонати пов’язані з космосом.

Важливо й те, що й сьогодні молодь активно цікавиться космічною тематикою. Підтвердження цього – проект «Студентська ракета».

Перша п’ятирічка позаду – політ нормальний!

У спадок від країни рад Україні дістався значний ракетно-космічний потенціал. Не дивно, що у Дніпрі почали зароджуватись різні космічні компанії, яким знадобилися висококваліфіковані кадри. Де їх взяти?

– Була мета – не просто відкрити кузню кадрів, а створити творче середовище, в якому народжувалися б креативні проекти та стартапи, – зазначає Олексій Кулик, керівник Noosphere Space Engineering School. – Це була ідея Макса Полякова, співзасновника громадської організації «Асоціація Ноосфера», вченого та мецената. Наприкінці листопада 2017 року у стінах Інжинірингової школи презентували проект «Студентська ракета». До нього залучені переважно студенти фізтеху ДНУ. Ну а першу ракету в рамках цього проекту запущено навесні 2018-го. За минулу п’ятирічку досягли чималого. Адже створення реальних апаратів – надлегких, суборбітальних ракет-носіїв – відмінний освітній процес для майбутніх фахівців. Це як справжнє виробництво: КБ, виробничий відділ, конструкторські підрозділи.

Зауважимо, що запуск студентської ракети має завершений цикл: створення носія, систем спостереження за польотом, систем прийому інформації з ракети під час польоту, конструювання та виготовлення корисного навантаження — дослідницького мікросупутника типу CanSat та систем, які приймають інформацію.

Тобто учасники проекту мають можливість реально попрактикуватись на кожному етапі створення космічної техніки.

Ракети літають дедалі вище

Проект «Студентська ракета» став візитівкою Інжинірингової школи Noosphere та взагалі ДНУ. Через проект пройшли сотні студентів, які цікавляться освоєнням космосу. Але в рамках проекту також обкатуються новітні технічні та технологічні досягнення.

– У квітні 2018-го ми першими в Україні запустили ракету-демонстратор на висоту 2,5 кілометра, а вже восени того року наша ракета піднялася майже на три кілометри, – констатує Олексій Кулик. – Потім щоразу літали все вище та вище. Через рік досягли висоти 10 кілометрів, за півтора створили ракету з висотою підйому 20 км. Перед повномасштабним російським вторгненням у 2021 році провели експериментальний пуск ракети на 40 кілометрів. Ціль найамбіційніша – досягти позначки в 100 км. 100-кілометровий рубіж – так звана лінія Кармана – кордон між земним та космічним простором. У планах 2023 року – були пуски ракети на 120-150 кілометрів.

Втім, освоєння нових і нових висот – не самоціль. У процесі випробувань освоюються технологічні новинки.

– У рамках проекту ми створили першу в Україні систему виготовлення на вітчизняному устаткуванні виробів із композиційних матеріалів, – резюмує Олексій Кулик. – Власне, на цих технологіях ґрунтується створення суборбітальних, надлегких ракет.

Нові випробування – після перемоги

На жаль, велика війна внесла суттєві корективи в роботу “Студентської ракети”. Проводити пуски зараз не можна. Але учасники проекту не сидять, склавши руки, і працюють над новими завданнями, прораховують нові технології, реалізувати які стане можливо після завершення воєнних дій.

Про це розповів Олександр Добродомов, аспірант фізтеху ДНУ, відповідальний за технологічне обладнання, виробництво і підготовку до експлуатації різних ракетних агрегатів.

— У проекті я вже шість років, — зазначає він. – Брав участь у підготовці та пусках усіх наших ракет. Після початку повномасштабної війни ми не можемо проводити реальні випробування і тому займаємося теоретичними питаннями. Зауважу, що в Україні є лише один артилерійський полігон, який може закрити небо до космосу. Так наказує закон. Цей полігон неширокий, але довгий. Щоб запустити ракету так, щоб вона повернулася на землю, потрібно влучити в цю вузеньку смужку. США чи Шотландія проводять свої запуски в пустелях, де до найближчого селища кілометрів сто. Їм простіше! А нам потрібно зробити відповідні розрахунки і вдосконалити систему управління, щоб здійснювати суборбітальні запуски ракет на висоти понад 50 км. Працюємо над цим.

Жіноча логіка техніці тільки на користь

Природний розум, кмітливість і винахідливість представниць прекрасної половини людства не перестають дивувати. І справа тут не в гендерному паритеті, а в самій природі витонченої жіночої логіки, яку прагматикам-чоловікам розуміти проблематично. І те, що в проекті “Студентська ракета” беруть участь дівчата, космічній техніці йде тільки на користь.

— Мені ще в школі подобалося моделювати й працювати з технікою, — розповідає Наталія Носкова, студентка ДНУ. – А тут є можливість зробити щось із нуля. Звісно, прислухаюся до порад більш досвідчених колег, але й вони дослухаються до моєї думки. Приміром, я запропонувала спосіб удосконалення корпусу редуктора.  Є й інші ідеї. Усе в мене і в нас вийде.

Ми в цьому теж не сумніваємося. Наші студентські ракети ще досягнуть нових рекордних висот.

Олександр РОЗУМНИЙ, фото Євгена ТАРАСОВА.