Дніпро не просто промисловий мегаполіс, це місто з особливою історією і має власні таємниці та унікальні об’єкти, про які не завжди знають місцеві мешканці. Уважніше придивитись до рідного міста пропонує сайт «Наше місто».
Миля
Найдавніша у місті пам’ятка архітектури – кам’яна миля на Соборній площі. Вона була зведена у 1787 році, розповідає історикиня Ольга Руденко.
“Вона стояла саме тут, тобто її нізвідки не переносили. І вона тут стояла для того, щоб позначити місце, на якому буде закладено місто, і закладено поруч собор, оскільки Катеринослав планували будувати за концептом класичним: коли починається розбудова з площі, на головній площі має бути обов’язково якась культова споруда – церква, це у нашому випадку Преображенський собор”, – розказала вона.
Будинок з привидами
Ще один об’єкт – найстаріший кам’яний житловий будинок, який був зведений у ХІХ столітті. Він розташований на розі вулиць Дмитра Донцова та 8-го березня. Є легенда, що це – будинок з привидами.
Коли радянська влада заселяла сюди своїх співробітників, мешканців будинку просто розстріляли. На жаль, така практика існувала. Всі наступні поселенці у увесь час чули присутність тут колишніх пожильців, які були жорстоко вбиті у власних помешканнях. Що стосується НКВС – цейзлочинний орган радянської влади був відси досить швидко перенесений. Можливо саме їм і почали ввижатися люди яких вони власноруч позбавили життя. Можливо саме чиєсь нечисте сумління і породило легенду про привидів у цьому старовинному будинку.
Конов’язь
Біля Музею історії Дніпра розташований цей нетиповий для сучасності предмет – конов’язь. Ще з козацьких часів основним видом транспорту були коні, лишити без нагляду такий транспорт було небезпечно – бо коні пішли б собі пастись. Тому біля публічних місць завжди були встановлені спеціальні пристрої.
“Коней треба десь паркувати. І, власне кажучи, як зараз є проблема з паркуванням, так само були питання з паркуванням і у 18-19 ст. Наша міська Дума навіть видала спеціальне розпорядження, яке говорило про те, як треба паркувати коней. Це – доволі рідкісний випадок такої багатої конов’язі, вона – залізна. Вона була розташована неподалік від сучасного облвійськкомату. Було виявлено, що люди двічі чи тричі придивлялися до нього, щоб здати його на металолом. Тому комунальні служби його демонтували, передали музею, ми провели реставрацію конов’язі й виставили для публічного огляду”, – говорить історик Олег Репан.
Цегла з мітками
У Музеї історії Дніпра зберігається колекція унікальної червоної катеринославської цегли, яка налічує понад пів сотні експонатів. На кожній є клеймо. Воно вказує на завод, який його виготовив. А на одній із цеглин, представлених в експозиції, зображена собача лапа.
“Є легенда про те, що будівельники різні цеглини клали в залежності від того, як ставилися до них люди, які замовляли їм роботу. Якщо люди ставилися по-доброму, по-нормальному, то у стіну клали цеглинку з відбитком котячої лапи, щоб все у будинку було гарно. Знаєте, як по котячій шерсті гладити. А якщо ж ставилися погано, зневажали – тоді будівельники закладали у стіну цеглину з відбитком собачої лапи, яку ви можете бачити в музеї. Для того, щоб у цьому домі собачилися”, – говорить історик Олег Репан.
Половецькі баби
Кам’яні баби – найбільша в Україні колекція стародавніх кам’яних статуй, розташована біля стін Дніпровського історичного музею. Серед них є унікальні, які не мають аналогів у жодному європейському музеї – Наталіївська та Керносівська статуї. Більшість колекції складають половецькі статуї XII-XIII ст. (67 статуй). За останні роки в музей надійшло 10 нових статуй різних часів та народів.
І хоч про цю най масштабнішу колекцію більшість городян так чи інакше знають, контакт з мистецтвом тисячолітньої давнини завжди пробуджує новий погляд на питання сьогодення.
