Куди з лікарні Мечникова поділися тести на тропонін: пацієнт продовжує приватне розслідування

«Наше місто» вже повідомляло читачів про прикрий випадок, коли пацієнт ледве не помер у лікарні імені Мечникова через несвоєчасне діагностування інфаркту внаслідок відсутності тесту на тропонін вартістю всього 80 гривень. Журналіст, водночас і пацієнт, Геннадій Сенкевич вирішив розібратися у проблемі, котра може коштувати життю тисячам наших співвітчизників, страждаючих на серцево-судинні захворювання. Перше, що спало на думку – тестів не було через брак фінансування.

Геннадій звернувся з відповідними запитаннями до членкині постійно діючої депутатської комісії з питань охорони здоров’я та соціального захисту населення Дніпровської міськради Тетяни Каптєлової.

– Тетяно Леонідівно, як сьогодні здійснюється фінансування медичних установ міста та області, котрі лікують кардіохворих?

– Після проведення реформи системи охорони здоров’я в Україні профілактика і лікування різних захворювань, у тому числі серцево-судинних, здійснюється в рамках медичних гарантій згідно з державною програмою. Вона передбачає укладення медичними установами, котрі мають відповідну базу і кваліфікований персонал, договору з Національною службою здоров’я Українина надання медичних послуг. Тобто мова йде про пакет послуг, включаючи діагностику і лікування, який фінансується державою у повному обсязі. Лікарня самостійно закуповує все необхідне аби надати хворому необхідну медичні послуги. Якщо є така угода, це свідчить про те, що медична установа має все необхідне для надання медичної допомоги пацієнтові згідно клінічних протоколів та існуючих стандартів.

         Всі медичні установи первинної медичної допомоги, які уклали подібні угоди, теж займаються діагностуванням серцево-судинних захворювань. Будь-яка людина може прийти до сімейного лікаря, і той у разі потреби може здійснити діагностичні заходи для виявлення інфаркту або інсульту. Їх існує за стандартами ціла низка – вимірювання артеріального тиску, електрокардіограма, ретельний зовнішній огляд, направлення для консультації до кардіолога тощо.

        Або викликавши швидку допомогу. Бригади швидкої теж таку функцію виконують. У випадку, коли йдеться про симптоми гострого інфаркту, пацієнта госпіталізують у відповідну медичну установу для стаціонарного лікування.

         Сімейний лікар або бригада швидкої за допомогою тесту на тропонін визначають факт інфаркту – є чи нема, а в спеціалізованому відділенні важливо знати його концентрацію, оскільки від цього залежить подальше лікування.

– Чи свідчить це про те, що первинна і вторинна ланки зобов’язані мати тести на тропонін, що передбачено клінічним протоколом для діагностування інфаркту міокарда?

– Так, такі тести вони повинні мати згідно пакету послуг. Їхню наявність передбачено Програмою медичних гарантій на обох рівнях, адже йдеться не тільки про необхідність, а ще й про якість діагностування.

– А якщо, скажімо, людина звернулася до лікарні, яка не має пакету з надання послуг з лікування кардіохворих?

– У такому разі лікар викликає швидку, і пацієнта відвозять до установи, котра такий пакет має.

– У нашому випадку хворий з наявними симптомами інфаркту звернувся у лікарню імені Мечникова. Там йому діагностували іншу хворобу, бо не було тесту на тропонін. Навіть, відпускали додому. Чи можливо таке в медичному закладі, котрий визнано на національному рівні?

– Для цього потрібно розібратися, чому тесту на той момент не було, причини можуть бути різними. Треба ставити питання конкретним посадовцям. Лабораторія там чудова, вони досліджують рівень тропоніну, приймають кров з інших лікарень, що свідчить про якість аналізу.

– Тетяно Леонідівно, яку участь у фінансуванні лікарень приймає міська влада? Може варто ті тести придбати за рахунок міського бюджету, якщо людина може померти через дрібницю вартістю 80 гривень?

– Справа в тому, що за рахунок місцевих бюджетів фінансування медичних закладів та установ здійснюється тільки за відповідними програмами, а не так, як раніше (зарплатня, обладнання, медичні препарати і т. п). Основне фінансування лікарні отримують від Національної служби здоров’я України, яка визначає кого треба фінансувати. Дещо заробляють самі ведучі господарсько-розрахункову діяльність. Тому треба доводить, що медустанова відповідає необхідним критеріям – має приміщення, обладнання, персонал – і тільки в такому разі вона продовжує працювати. Бо надає якісні послуги. Решту лікарень об’єднують заради виживання, а, по суті, для здійснення якісних медичних послуг. Це є однією з завдань реформи – зберегти якісніше, краще, ефективніше.

– Відтоді той факт, що лікарня за державний кошт не придбала всього необхідного для діагностування хвороби, свідчить про чиюсь недбалість?

– Для висновків потрібно, повторюю, детально все перевірити, оскільки причини можуть бути різними. Те навантаження, яке сьогодні несуть наші лікарі, колосальне. Проте, сподіваємось, що наведений випадок не є масовим, і надалі адміністрація пильніше стежитиме за процесом діагностування, від якого залежить життя людини.

– Дякую Вам за відверту розмову, бажаю Вам подальших успіхів у професійній та громадській діяльності.

Геннадій Сенкевич, журналіст, пацієнт.