У Соборному районі Дніпра можна побачити цікавий і єдиний свого роду дореволюційний об’єкт – прибутковий будинок Айнбергов. Історія цієї будівлі розпочалася влітку 1912 року, коли провізор Захарій Менахимович Айнберг та його дружина Сося Рувимівна купили у міщанина Лиманівського домоволодіння. Про це повідомляє «Наше місто» з посиланням на групу в фейсбук «Катеринослав — Дніпропетровськ».
Родина Айнберг планувала відкрити тут аптеку. Адже на той час вище за вулицю Гоголя їх не було. А справа аптечна на початку XX століття була не менш прибутковою, ніж сьогодні.
Айнберги вирішили не перебудовувати старий будинок під аптеку, а побудувати зовсім новий прибутковий будинок, в якому, звичайно ж, планували і аптеку.
Вже у жовтні 1912 року якийсь Рувимський орендує в них приміщення під магазин на цокольному поверсі ще недобудованого будинку.
На лютому 1913 р. Айнбергам взагалі пощастило: вони уклали орендний договір з Катеринославським Учительським інститутом терміном з 15 липня 1913 р. по 1 липня 1916 р.
Інститут було відкрито ще 10 жовтня 1910 р. у будинку, наданому йому на три роки Папчинським.
У будинку Папчинського інститут вже не містився, і будинок Айнбергів, що будується, прийшовся тут дуже до речі.
Користуючись незавершеністю будівлі, директор, статський радник Микола Павлович Руновський увів у контракт вимогу виконати планування будівлі відповідно до побажань педагогічної ради інституту.
На середину 1913 р. всі приміщення нової будівлі, які оцінили 62 200 руб., були повністю зайняті.
Найбільшим орендарем, звичайно, був Учительський інститут, який займав другий, третій та половину першого поверху. Крім того, інститут ще мав 2 кімнати у підвалі, 5 погребів, 3 відділення у сараї, 3 відділення у льодовику та право користування двором.
Тут містилися навчальні класи, початкове училище, квартири директора та служителів. За це інститут платив 5 400 крб. на рік.
Аптека З.М. Айнберга займала половину першого поверху із зручним кутовим входом. Лабораторія та склади аптеки містилися в 4 кімнатах цоколя, а її орендна вартість оцінювалася в 2400 руб.
У цоколі з боку вулиці Нагірної, містилися і три невеликі магазини.
У 1916 р. через невирішеність проблем із власним будинком інститут продовжив договір з Айнбергами.
Працював він тут ще й у квітні 1920 р., коли рішенням нової влади був об’єднаний із заснованим у 1917 р. Вищим педагогічним інститутом до Катеринославського інституту народної освіти – ЄІНО.
Влітку 1921 р. ЄІНО об’єднали з інститутом теоретичних наук, одночасно перейменувавши його на Катеринославський вищий інститут народної освіти.
Місто потребувало житло. А оскільки колишній будинок Айнбергів був будинком прибутковим, а не спеціально збудованим навчальним закладом, то у 1920-х роках. цей будинок став житловим.
На початку 1920-х років. із будівлі зникли і магазинчики, які теж перетворилися на квартири. Найдовше протрималася аптека. Аптека №9 дніпропетровського аптекоуправління працювала тут принаймні до 1941 р.
Після війни аптеку №9 перемістили на кут проспекту та вулиці Жуковського, а її приміщення на Нагірній перебудували на квартири.
Категорія: Важливо, Новини Дніпра, Суспільні та соціальні новини Дніпра
Позначки: Історія Дніпра
