У Дніпрі по вулиці Писаржевського розташований чудернацький маєток, який місцеві мешканці називають – «будинок з жабами». Звідки виникла така назва та чим відома ця споруда, повідомляє «Наше Місто» з посиланням на публікацію Олени Присягіної в групі «Історія в фотографіях. Катеринослав-Дніпропетровськ».
За інформацією з різних джерел, господар будинка був власником провідної фірми з виробництва інженерно-комунікаційного обладнання, головою акціонерної компанії з постачання обладнання для гірничозаводської промисловості та представником товариства фабрики вентиляційних моторів.
Також відомо, що цей пан приїхав до Дніпра з Швейцарії. Але місцевих здивувало не це, а той факт, що чоловік надзвичайно швидко розбагатів.
Еміль Якович Вюрглер вважався одним із найбагатших людей міста і в 1912 році побудував розкішний особняк.
На той час будинок виглядав химерним. Гостроверхі дахи, вежі та незвичайні сходи робили його схожим на декорацію до казок братів Грімм.
Господар був відлюдькуватим. Ні с ким не товаришував. А ті декілька людей, які дивом потрапили до його будинку, розповідали, що там на полицях стоять чорні чаклунські книги з незрозумілими знаками. Казкове багатство іноземця напряму пов’язували з магією.
За однією з легенд, коли злодії намагалися потрапити до маєтку, звідусіль почало лунати голосне квакання. Зловмисники кинулися навтьоки, але травмувалися об незвичний паркан з жабами.
За іншою легендою, жаби на огорожі особняка встановлені Вюрглером на згадку про загиблу доньку. Щоправда, документи згадують лише про сина багатого іноземця — Олександра, і нічого не говорять про дочку. Так що якщо вона і потонула в трясовині, то ще в дитинстві.
Також стверджували, що жаба, як втілення потягу до багатства Сході, стала своєрідним символом користолюбства Вюрглера і служила йому щодо чаклунських ритуалів.
Відомо, що у 1920 році родина швейцарця змушена була емігрувати на батьківщину.
У 1920-х роках у будівлі розміщувався дитячий будинок, а в 1927 році він був переданий Інституту фізичної хімії.
У 1930-х роках казковий особняк був перебудований, і став звичайним триповерховим будинком. Внаслідок реконструкції він повністю втратив свою оригінальність. Від колишньої пишності сьогодні залишилися лише форма вікон, парадні сходи та деякі елементи декору на фасаді.
З 1943 по 1945 рік у будинку розташовувався військовий шпиталь, а з 1945 по 1952 роки – лабораторія хіміко-технологічного інституту. З 1952 по 1978 роки у будівлі розміщувався інститут чорної металургії, з 1978 року – Придніпровський науковий центр, а з кінця 1990-х років – інститут транспортних систем та технологій «Трансмаг».
У 1994 році стараннями професора Придніпровської будівельної академії С.Б.Ревського будинок включили до Зводу пам’яток історії та культури України як унікальну будову початку ХХ ст.
За матеріалами Олени Присягіної в групі «Історія у фотографіях. Катеринослав-Дніпропетровськ».
