Чи потрібен гендер у поїзді: журналісти «Наше місто» з’ясували всі «за» і «проти» вагонів для жінок (Ексклюзив)

В Україні з’явились вагони для жінок – ця новина нещодавно сколихнула інформаційний простір нашої країни. «Укрзалізниця» в пілотному режимі відкрила продаж квитків до жіночих купе на чотирьох рейсах далекого сполучення. Із 30 червня всі пані за бажанням зможуть проїхатись у такому купе.  

У цієї ідеї відразу знайшлися як захисники, так і супротивники. Тож чи варто «Укрзалізниці» вводити жіночі вагони, які плюси та мінуси у такого нововведення? Журналісти «Наше місто» зібрали різні думки щодо цього.

Запозичуємо досвід інших країн  

У багатьох країнах світу існують окремі вагони для жінок у метро та поїздах. Подібну практику деякі жителі України вважали за потрібне запровадити і в нас, для чого створили петицію на сайті Кабміну. Досить швидко вона набрала 25 тисяч підписів.  

  Авторка петиції — Ольга Ожогіна, яку підтримали громадська організація «Дівчата» та спільнота «Жіноцтво», запропонувала зробити не лише вагони для жінок, а й для чоловіків. На її думку, такі вагони мають бути в поїздах, що прямують маршрутом довше шести годин. Ольга Ожогіна пропонує ввести нову функцію під час купівлі квитка на поїзд. Вона вважає, що доречно було б додати фільтр «стать». А якщо в змішаних вагонах не буде місць, продавати квитки в окремі вагони для представників обох статей.

— Оскільки АТ «Укрзалізниця» є державним підприємством, просимо впровадити окремий вагон для жінок та чоловіків для створення безпечних та психологічно комфортних умов для перевезень, згідно з пунктом 6 Статуту підприємства, — пише у своєму обґрунтуванні авторка петиції. — Непоодинокі випадки неприйнятної поведінки, наприклад, нав’язлива поведінка, навмисні дотики до інших пасажирів. Зокрема, відомі навіть випадки зґвалтування у купейних вагонах.

  Виділення на увесь поїзд хоча б одного окремого вагона для жінок та одного для чоловіків, на думку авторки петиції, змогло б зробити тривалу подорож не лише безпечнішою, а й комфортнішою.

Залізничники пішли назустріч

Керівництво «Укрзалізниці» підтримало петицію та погодилося внести відповідні зміни до нормативних актів. Також компанія вирішила провести консультації з юристами, міжнародними та українськими громадськими організаціями. Усі вони присвячені темі жіночих вагонів.

  — Безпека українців – незалежно від гендеру – є нашим фундаментальним пріоритетом, особливо у період повномасштабної війни, — зазначив Євген Лященко, голова правління АТ «Укрзалізниця». — Наші залізничники уважно вивчили світовий досвід, адже жіночі купе чи вагони існують у деяких країнах Азії та були протестовані в Європі. Ми віримо в комплекс заходів, де тривожні кнопки та сигналізація в купе, відеоспостереження, посилене патрулювання та невідворотне покарання за будь-який доведений прояв домагань відіграватимуть ключову роль у викоріненні цього явища.

На сьогоднішній день керівництво залізниці рішуче налаштоване допомогти жінкам почуватися комфортніше та безпечніше за допомогою комплексу заходів, одним із яких стане «пілот» із жіночими купе. Їх тестуватимуть протягом кількох місяців. А потім разом із фахівцями та потенційними пасажирами, тобто з нами, в «Укрзалізниці» ухвалять рішення щодо масштабування. Тобто залізничники вирішать, скільки саме жіночих вагонів потрібно робити у кожному складі. Їхня кількість залежатиме від реального попиту та відгуків.

На першому етапі експерименту купити квитки до жіночих купе можна  лише через мобільний додаток «Укрзалізниці». Там вже з’явились біля номерів вагонів позначки, чи тільки вони для жінок, чи для обох статей. Доплачувати за жіночі вагони не потрібно. До речі, 2010 року «Укрзалізниця» вже запроваджувала таку послугу, але вона не мала попиту, оскільки була доступна виключно в касах.

Хропуни є будь-якої статі

Чи є потреба в таких купе сьогодні? Думки жителів нашої країни щодо цього розділилися. Хтось голосує обома руками «за» — здебільшого це жінки, яким довелося зіткнутися із сексуальним домаганням їхніх попутників. Ще один малоприємний варіант: коли у твоєму купе є чоловік, а можливо, і кілька,  які хочуть присвятити вечір розпиванню спиртних напоїв. 

Авторка цих рядків із подібним, на щастя, не стикалася. Зате на думку спадає інша історія. Кілька років тому я їхала на тренінг нічним поїздом із Дніпра до Києва. У купе, окрім мене, були дві пані, які дуже зраділи тому, що їм пощастило подорожувати жіночою компанією. І то правда: не треба нікого просити вийти, коли переодягаєшся в піжаму. Та й пляшку горілки інтелігентні медики жіночої статі, які їхали на конференцію, теж із сумок не діставали. Так само як і я. Мінус купейного сусідства, що випав мені, став очевидним із настанням ночі. Усе виявилося дуже просто: одна із супутниць сильно хропіла. Та так, що я буквально не змогла заплющити очей. А оскільки я лежала на верхній полиці, а вона на нижній і не піді мною, у мене навіть не було можливості дотягнутися до неї і розбудити. Хоча навряд чи це допомогло б.

Ще одна категорія незручних супутниць жіночої статі – любительки нав’язливих розмов. Причому ці самі розмови вони можуть вести як телефоном зі своїми подругами, так і з вами. Ну і, безумовно, перше місце у списку антипопутниць, на мою думку, посідають жінки з маленькими дітьми. Тут, як кажуть, сама була такою, знаю, розумію. Але нікому не побажаю провести ніч під звуки регулярного плачу та вимог із серії «хочу водички», «хочу пі-пі», «дай сосю».

Мораль така: найімовірніше, у жіночих вагонів більше плюсів, ніж мінусів. Однак мінуси теж є, і їх не варто скидати з рахунків. А що думають із цього приводу інші? Дуже багато хто вже висловив свої думки з цього приводу у соціальних мережах.

Пияка виявився сором’язливим

Коли поруч із вами в купе опиняється охочий до спиртного, це випробування не для тих, у кого слабкі нерви. І тут ніде правди діти: частіше за все пияками виявляються чоловіки. Але обставини, в яких вони вирішили зловживати алкоголем, можуть бути різними.    

— Я їхала в купе, де була тільки одна дівчина, — розповідає волонтер Надія Генке. — Ми зраділи, що самі, їхали, балакали, а потім в купе підсів чоловік. Він був п’яний і відразу заліз на верхню полицю. І спав там. Через деякий час із гуркотом впав на стіл. Миттєво заліз на полицю знову і заснув. Через хвилин двадцять знову крикнув, ривком смикнувся і впав. Налякав дівчину, вискочив із купе. Я підібрала те, що повипадало з його кишені: гроші, паспорт, посвідчення УБД, довідка про поранення. Усе зрозуміло. Я зняла його постіль разом із матрацом, переклала на свою нижню полицю, а свої речі поклала на його місце. Трішки почекала, потім виглянула в коридор — він сидів на підлозі, охопив голову руками. Я підійшла, присіла, назвала його на ім’я з документів. Знову смикнувся, очі не підняв.

Тут Надії знадобився досвід військового волонтера. Вона застелила одну з вільних нижніх полиць та шляхом довгих вмовлянь примусила військового прилягти. Документи і гроші вона поклала йому під подушку. Хлопець нарешті заснув,  вийшов у Кам’янському, сумний і сором’язливий.

   —  Можливо, в «чоловічому» вагоні він би просто «вихопив» поверх своєї контузії, — підсумовує Надія Генке. — А можливо, зустрів би людей, які зробили би, як я. Адже справа не в тому, хто якої статі. Справа в тому, що треба у будь-якому випадку залишатися людиною. 

Жінки можуть бути неадекватними

Те, що попутниці жіночої статі можуть бути гіршими за чоловіків, на власному досвіді відчула маркетолог та проджект-менеджер Поліна Левицька.

  —  Нічний потяг Київ-Чернівці, літо 2021 року, — згадує вона. — Два чоловіки 40+, я і жінка мого віку. За дві години встигла винести мозок всім: нам, провідниці. Постійно бикувала, поводила себе дуже грубо, по-хамськи, неадекватно. Чоловіки в купе намагались якось з гумором підійти до ситуації. Та ви що, вона кидалась на них, як вовк на вівцю. Її аж трусило від всіх нас. Соціопатка явна. 

Другий неприємний випадок стався влітку у потягу Київ-Одеса. Тоді Поліна їхала у купе разом з молодим чоловіком та двома жінками віком 45+. Попутниці вживали алкоголь десь до другої ночі  —  спочатку коньяк, потім горілку. А потім ходили туди-сюди, переплутали купе і ввалились в сусіднє. Там отримали «пенделів» від когось нестриманого, почалась бійка. Пів вагона тоді не спали.

 — У ситуації з розділом по гендеру мені вкрай не подобається, коли вішають ярлик на будь-кого, — робить висновок Поліна Левицька. — У цьому випадку — на чоловіка. Він тільки зайшов в купе, ще нікому нічого не зробив, навіть не збирався, але його вже наперед зробили ґвалтівником, неадекватним. «Борчині» за окреме купе чи вагон самі створюють дві групи людей: умовних жертв (жінок) і умовних ґвалтівників (чоловіків). Має бути якийсь здоровий глузд. 

Системно проблема навряд чи вирішиться

Із тим, чому запровадження жіночих вагонів викликало таку бурхливу дискусію, намагається розібратися журналістка Ольга Палій. На її думку,  причина полягає «у жорсткому протиріччі між реальністю та маскулінною культурою, що ґрунтується на кримінальній або, якщо хочете, шансонній чи понятійній романтиці».   

— Багато нормальних чоловіків, як і жінок, бояться зустрітися з агресивними неадекватами в громадських місцях, з яких не можна швидко піти, — зазначає Ольга Палій. — Але, за нормами патріархального суспільства, вони не можуть зізнатися в цьому публічно. А жінки можуть. Рівень проблеми відсутності безпеки виявився колосальним. І, так, жіночі вагони – це подорожник на відкритому переломі. Системно вони проблему не вирішать. Але поки що інших ліків держава для нас не має.

Чоловік дістав своє «багатство»  

Те, що попутники чоловічої статі дійсно можуть буть небезпечними, на власному досвіді довелося відчути Анні Неплях – дніпровській фотомоделі, учасниці проєкту «Холостяк». Вона має великий досвід подорожей Україною. Одного разу з дівчиною трапилася жахлива історія в купе, де вона їхала одна з трьома чоловіками.

 — Я завжди вибираю нічні поїзди з Києва до Дніпра, бо дуже легко засинаю, — згадує Анна Неплях. — Але тієї ночі я не могла заснути і просто лежала у темряві, коли всі чоловіки вже спали. Але один, як виявилося, не спав. Я була на нижній правій поличці, а той, що не спав, – на лівій верхній. Коли двоє інших чоловіків заснули, він дістав своє «багатство» і, дивлячись на мене, почав мастурбувати. Я злякалася і вдавала, що сплю. Але ніч була для мене безсонною. Спасибі «Укрзалізниці», що почули жінок та реалізуєте вагони, де кожна жінка зможе відчути себе безпечно.

Не потрібні вагони-ізолятори

Є у пілотного проєкту «Укрзалізниці» і противники, точніше – противниці. Одна з них  —  Надія Лиштва, начальник управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради.

— А я проти окремих вагонів та купе, — каже вона. — Не хочу, щоб жінок знову ізолювали спочатку в окремі вагони, потім в окремі навчальні заклади, а потім з’ясується, що паранджа теж непогана у якості засобу безпеки жінок. А взагалі — безпечніше, коли жінка сидить вдома, тоді менше шансів бути зґвалтованою. Якщо питання в безпеці, то треба вирішувати його без створення нових проблем, без порушення рівності статей і навішування образливих ярликів на чоловіків. Так, я теж, як і більшість жінок, була жертвою домагань, але це не привід створювати вагони-ізолятори. А ще є досвід країн, де були створені такі вагони. Жінки, які сідали в загальні вагони, частіше ставали жертвами домагань. Вважалось, що «значить вони хотіли бути зґвалтованими, а то б сіли в свій окремий вагон». Не треба вирішувати проблему безпеки порушенням рівності і прав. За що ми тоді, дідько, боремось?

Кожен має право на безпечну подорож

Про свій позитивний досвід мандрівок поряд із чоловіками згадує Людмила Копиленко, речниця Патрульної поліції Дніпра. У неї були випадки, коли вона раділа, що їхала з чоловіками в купе.   

 — Мені зустрічалися офіцер МВС, що тренував спецзагони, сором’язливі і, на щастя, акуратні курсанти, студенти-ботани, балакучі пенсіонери, патріотичний переселенець із Сєвєродонецька, — пригадує Людмила. — А останні, з ким їхала в купе — славні прикордонники, які поверталися на передову і пригощали мене міцною настоянкою. А от гламурні баришні, що тринділи увесь час по телефону до пізньої ночі, чи жіночки з докірливим поглядом, яким не пощастило придбати нижню полицю, — дратували. Тому вбачати в кожному чоловікові потенційного ґвалтівника чи хулігана однозначно не варто.

Водночас Людмила Копиленко не бачить нічого сексистського  в тому, що жінка хоче їхати в купе з жінкою. Можливо, якийсь чоловік теж захоче їхати в чоловічій компанії. У будь-якому разі кожен має право на безпечну подорож, незважаючи на те, жінка це чи чоловік, дитина чи пенсіонер. Головне — у разі небезпеки не соромитися, а телефонувати 102 чи вимагати від провідника викликати екіпаж поліції. Або натискати тривожну кнопку.

Довідково

Квитки до жіночих купе продаються тільки у мобільному застосунку «Укрзалізниці» (https://app.uz.gov.ua/start). Для того, щоб отримати доступ до функції, достатньо оновити застосунок.

Потяги з доступними для придбання жіночими купе відповідно марковані у застосунку, а посадка до таких купе буде відкрита виключно жінкам та дітям, яким не виповнилося шість років. Вартість проїзду в жіночих купе не відрізняється від звичайної, кількість квитків на одне замовлення так само обмежена чотирма.

Під час пілотного періоду жіночі купе доступні на чотирьох рейсах далекого сполучення, які серед лідерів за кількістю зареєстрованих конфліктних випадків з початку року:

• №81 Київ – Ужгород;
• №41 Дніпро – Трускавець;
• №75 Київ – Кривий Ріг;
• №15 Харків – Ясіня.