Дніпропетровщина дуже багата на мальовничі краєвиди. Чого тільки варті окраїни села Любимівка, що в Дніпровському районі, передає «Наше місто».
Село розташоване на лівому березі Дніпровського водосховища при впаданні в нього річки Татарки.
На протилежному березі Дніпровського водосховища розташоване село Старі Кодаки. На північ від Любимівки починаються лівобережні околиці Дніпра.
Поблизу села досліджено поселення ямної культури доби бронзи (3 тисячоліття до н. е.). У балці Татарка відкрито поселення пізньої бронзи (початок 1 тисячоліття до н. е.) та черняхівської культури (3—4 століття).
За часів Запорізької Січі на місці теперішньої Любимівки стояли запорізькі зимівники та хутори.
Після ліквідації Січі, коли почали розчищати Дніпровські пороги, тут були помешкання (землянки або нори) робітників, які працювали на розчищенні каналу у Дніпрових порогах.
У 1781 році «деревню Норівку з землею» навпроти порогу Ненаситець одержав брат тодішнього катеринославського намісника Олексій Максимович Синельников. У наступному році він переселив сюди з Воронезької губернії селян-кріпаків, а поселення назвав за своїм іменем Олексіївкою. Згодом сюди переселили і кріпаків-українців.
У 1790 році за ініціативою Олексія Синельникова село назване Любимівкою. Хоча назва Олексіївка також існувала до 1917 року.
До Любимівки приїжджали відомі російські поети Гаврило Державін, Василь Жуковський та Олександр Пушкін.
У часи радянської влади в Любимівці була центральна садиба радгоспу «Україна».
На сьогодні у Любимівці функціонують школа, дитсадок, дільнична лікарня, будинок культури, бібліотека.
Село газифіковане. Діє ТОВ «Любимівка», що займається вирощуванням зернових та технічних культур.
Фото В’ячеслав Швець