Більшу частину життя – за кермом. Афік Гусейнов перевозить пасажирів вже 39 років – з тих часів, коли в Дніпрі тільки з’являлися перші «маршрутки». А з 2010-го водій – незмінно за кермом автобусу №121. Про це повідомляє сайт «Наше Місто» з посиланням на Департамент транспорту та транспортної інфраструктури.
Його робочий день триває більше 10 годин. Підйом о 4.40 ранку, щоб о 6 годині вихати на перший рейс. Додому ж повертається вже після 10 вечора. Попри такий розклад, не відчуває втоми, коли повертається додому зі зміни. Афік вважає, що бути водієм – то його покликання.
Війна теж застала Афіка за кермом. 24 лютого 2022 року, поки всі обдзвонювали рідних, стояли в чергах в магазині та збирали тривожні сумки, він працював.
«Зранку прийшов за своїм авто на стоянку, а охоронець питає: «Куди ти їдеш?». Відповідаю: «На роботу». Він каже: «Як, війна ж почалась?». А я нічого не знаю, нічого не чув. Приїжджаю на наше автопідприємство, мені кажуть – будемо працювати. Тож виїхав на маршрут. Пасажирів в той день мало було, вони перелякані були. Та все одно ми працювали, як і завжди. Перевезення не зупинялися ані на день».
Афік каже, з початком повномасштабного вторгнення йому працювати важче або страшніше не стало. Адже його принцип роботи не змінився.
«Коли сідаєш за кермо – відповідаєш за пасажирів. Людина зайшла в автобус, і я відповідаю за неї, поки не вийде. І мова не лише про правила дорожнього руху. Якось, наприклад, чоловік їхав рано вранці та просто впав у салоні. З іншими пасажирами ми його підійняли, я відчинив двері, викликав швидку. Передав чоловіка лікарям з рук в руки».
Та і в більш буденних ситуаціях, які трапляються набагато частіше, Афік намагається увійти в становище пасажира. Люди ж на добро відповідають добром.
«Буває, людина заходить і каже, що в неї немає грошей. Проходить і їде. А через тиждень знов цей пасажир сідає і каже: «Я з вами їхав, не оплатив». Та сам залишає гроші. Буває, під’їжджаєш на зупинку, а там калюжа або снігу багато. Я намагаюсь стати так, аби пасажирам було зручно зайти чи вийти. Люди мені дякують за мою роботу. Інколи подарунки приносять – мандарини, яблука, цукерки», – розповідає водій.
Минулої осені Афік за свою роботу отримав нагороду від міського голови Бориса Філатова. Цінують чоловіка і на підприємстві: він завжди готовий допомогти колегам – і тим, хто перевозить пасажирів містом, і тим, хто зараз в лавах ЗСУ боронить нашу державу.
