Чотирилапі заручники війни: історії врятованих волонтерами тварин, які почали нове життя у Дніпрі

Повномасштабна війна торкнулася не лише людей, а й братів наших менших. Декому вдалося вивезти своїх домашніх улюбленців, частина тварин із зони бойових дій потрапила до притулків, інші залишилися на вулиці. Історії чотирилапих, яких волонтери рятують на тимчасово окупованих територіях, просто вражають. Про долю врятованих собак розповів «Нашому місту» Олександр Бєлашов, головний лікар мережі закладів ветеринарної медицини «Звірятко».

— Як до вас потрапляють тварини з тимчасово окупованих територій?

— Таких тварин привозять нам волонтери або люди, які їдуть з місць, де йдуть бойові дії. Частину чотирилапих забирають. Зараз у нас на стаціонарі перебувають десятки тварин із Бахмута та Лимана з кульовими пораненнями, з травмами від уламків снарядів. Вони будуть лікуватися місяцями. Чотирилапі дуже виснажені. Вони, як правило, не їли по кілька днів, мають інші хвороби.

Волонтери відловлюють постраждалих собак на вулиці, перевозять їх у безпечні місця. Волонтери в тандемі з приватними лікарями працюють, не покладаючи рук. Ми робимо все, що можемо: великі знижки для переселенців, шукаємо приміщення, оскілки в нас забито все, що можна. До речі, тварин до нас везуть ще з 2014 року. Тобто навички допомоги тваринам, які постраждали в зоні бойових дій, ми отримали задовго до повномасштабного вторгнення рф в Україну. Поранення кулями, уламками ракет, контузії, струси мозку, отруєння. Список можна продовжувати далі.

— Це переважно коти чи собаки? Яку допомогу ви надаєте таким чотирилапим невідкладно? 

— Переважно собаки. Котів привозять менше, бо їм зазвичай легше сховатися, вони можуть впіймати якусь мишу. А от собаки в контексті обстрілів більш беззахисні. Щойно приймаєш їх – потрібно до всього бути готовим і відразу включатися, брати аналізи, купати, спочатку дати їм можливість реабілітуватися, а вже потім братися за лікування. Ці тварини насамперед потребують спокою. Спершу ми даємо їм воду. Їжу треба давати поступово. Трапляється так, що чотирилапі мають заново звикнути до їжі. На адаптацію йде в середньому від двох до трьох тижнів. Годувати таких пацієнтів слід збалансованими кормами.

— З якими ураженнями зазвичай волонтери привозять братів наших менших?

— З найрізноманітнішими. І ми всіх намагаємося врятувати. Нещодавно, наприклад, зробили надскладну операцію собаці на ім’я Ельза, яку привезли з Бахмута, де зараз точаться найзапекліші бої. Тварині в лапку вставили титанову пластину. Вона потрапила під ракетний обстріл. Осколком пробило лапку наскрізь. Ельза – справжній боєць. Лапку вдалося зберегти, хоча вже спостерігався некроз кістки із нагноєнням. Зараз дівчинка відновлюється після операції. Тепер вона не просто ходить, а навіть почала бігати.

Була ситуація, коли військові привезли до нас собаку, якого збила БМП, він був весь у стяжках. У дорозі пес покусав своїх рятівників. А зараз його просто не впізнати — спокійний, добре їсть.

— Кого лікуєте зараз?

— Хотів би розповісти історію пса Лимана. Йому десь чотири роки. Порода — німецька вівчарка. Кличку псу дали на честь місця, з якого його привезли. До нашої клініки собака потрапив на початку жовтня 2022 року. Лиман був поранений уламками снарядів, кулями та мав контузію. Крім того, пес мав ознаки отруєння. Бідолаха харчувався всім тим, що знаходив на сміттєзвалищах, зокрема трупним м’ясом. Тож коли собаку привезли до Дніпра, від нього добряче тхнуло мертвечиною. Нервова система Лимана також була не в найкращому стані. Наляканий, агресивний пес нікого не підпускав до себе. Персонал клініки його мив, обробляв рани, ставив крапельниці. Собаці зробили лабораторне дослідження та рентген. Коли Лиману трохи полегшало — ми зібрали кошти на металоостеосинтез апаратом Ілізарова. Збір допомогли організувати волонтери, які й доправили собаку з Лимана.

— Що саме діагностували у Лимана?

— У нещасного хвоста геть розлетілися кістки правої передньої лапи. Уламки мали нагноєння, кінцівка собаки не працювала. У таких випадках лапу найчастіше ампутують. Але в Лимана ситуація ускладнювалася ще й тим, що його задня лапа також мала ураження в районі коліна: неправильно зрослася, наступати на неї було фізично неможливо. Тому у «Звірятку» вирішили рятувати обидві лапи. Коліно прооперували і зробили частковий артродез, що дало можливість собаці без болю спиратися на задню кінцівку. Спочатку пес переніс одну операцію, потім іншу. Зараз Лиману вже зняли апарат Ілізарова із задньої кінцівки. Триває реабілітація. Передня лапа собаки ще на стадії хірургічного лікування апаратом зовнішньої фіксації. Кістки мають остаточно зростися.

— Яка подальша доля собаки?

— Коли пес одужає, його заберуть волонтери. Долю Лимана вже вирішено — добрі господарі вже чекають на нього. Наразі Лиман вже добре харчується, має апетит та загалом позитивний настрій. Він не проявляє агресію ні до персоналу, ні до відвідувачів клініки. 

Автор Ольга Журавель