Прожив в цьому будинку 47 років: мешканець Дніпра дивом врятувався від ракети по Перемозі

Трагедія, яка сталась у Дніпрі на Перемозі 14 січня, ніколи не буде боліти менше. Стільки життів, стільки зламаних доль…Неймовірною історією про те, як ледь не загинув під час вибуху поділився дніпрянин Станіслав Ковтун. В будинку, в який влучила ракета, чоловік проживає 47 років, пише “Наше місто”.

Станіслав вийшов на пробіжку. Думав, яким маршрутом послідувати.

“Я вийшов з арки і в мене постало питання (як виявилося це була гусарська рулетка) – яким маршрутом бігти?

Якщо по Мандриківській косі, що відокремлює “гребний канал” від відкритого Дніпра, то праворуч.

Але було ясно, а на косі стара бетонка і багато гуляючих по теплій зимі і мені незручно їх оббігати – відволікає, калюжі, вибоїни – ні, коса це вечірній варіант, коли нікого з тих, хто гуляє, там немає.

Я вирішив повернути ліворуч і пробігтися новою набережною вздовж річки – там немає калюж, рівна плитка і широкі тротуари з виділеною смугою для велосипедів.

Як потім виявилося це було правильне рішення – тому що в альтернативній історії я опинився б в епіцентрі вибуху, бо стояв би на світлофорі біля зупинки “Школа”,  – згадує той день Станіслав.

Чоловік стояв та налаштовував музику на телефоні, як вибуховою хвилею його повалило на землю.

“Я побачив величезну вогняну кулю – як помаранчевий апельсин, що збільшується в розмірі, потім зхлопнувся і поступився густим чорним димом.

Спершу я подумав, що прилетіло до сусіднього будинку або взагалі між ними. Незрозуміло було через дим. Бачив лише, як розірваними сухожиллями танцювали контактні дроти тролейбусних ліній.

З клубів диму стали виляючи вискакувати автомобілі.

Вони підстрибували на асфальті, та я не міг зрозуміти чому.

Побігши до будинку, я побачив шматки бетону на дорозі – ось чому”, – розповідає чоловік.

Станіслав побіг на 9 поверх, де проживають його батьки. Побачив, що вибуховою хвилею пошкодило вікна. Мобільний зв’язок та інтернет не працювали.

“Візуально оцінивши, що квартира ціла, а машина у дворі, я зрозумів, що вони якщо не в квартирі (вони були в квартирі), то у дворі – народ став вибігати з валізами у двір”, – згадує той страшний день Станіслав.

Пошуково-рятувальна операція, яка тривала 69 годин, закінчилась.

“Ти усвідомлюєш що того будинку, в якому ти жив сорок сім років – вже немає. Це буде інший будинок. З незагоєною раною.

Щодня ти будеш проходити повз ті під’їзди і пам’ятати 14 січня 2023 року”,  додав в кінці Станіслав.