Пошуки тіла тривали півроку: історія загиблого бійця з Дніпропетровщини

Кривава війна путіна і російської армії проти України продовжує забирати життя найкращих синів нашої держави. Кожного дня ми бачимо повідомлення, що у тяжких боях гинуть наші Захисники. За кожним з них – своя історія, своя доля, біль близьких та сльози рідних. У квітні під час звільнення Харківської області загинув захисник з Дніпропетровщини Євген Савченко. Кореспондент «Наше місто» розповість історію загиблого бійця з посиланням на Суспільне.

Полеглому воїну було 28 років. Все життя Євгена було пов’язано з військовою справою, тому на початку повномасштабного вторгнення він пішов захищати Україну добровольцем у складі 93-ї окремої механізованої бригади “Холодний Яр”.

Військовий шлях

Все життя Євгена було пов’язане з військовою справою. На службі він – з 2013 року, був ветераном АТО.

До армії Євген пішов, адже вважав, що кожен чоловік повинен бути захисником своєї країни, каже вітчим бійця.

У 2014 році Євген перевівся на військову службу за контрактом до лав Національної гвардії України. Одним з його обов’язків було навчання військової справи новачків.

З 8 грудня 2014 по 4 січня 2015 він брав участь в антитерористичній операції в Маріуполі на посаді командира відділення. За це він отримав медаль “Ветеран війни”

У 2015 році здобув звання молодшого сержанта, а у 2016 став сержантом. Після закінченню контракту в НГУ, пішов в запас Збройних сил України вже зі званням старший сержант.

Цивільне життя та початок повномасштабної війни

До повномасштабного вторгнення Євген працював у службі судової охорони Дніпропетровщини на посту командира відділення.

1 липня 2021 року у Євгена народився син Ренат. Чоловік завжди мріяв про дитину, тому присвячував йому життя, приділяв весь свій вільний час й підтримував теплі стосунки.

31 січня 2022 він звільнився зі Служби судової охорони за власним бажанням, бо ще до війни хотів добровільно стати частиною 93-ї ОМБр “Холодний Яр”, каже вітчим Євгена.

“З першого дня війни він брав участь у бойових діях. Євген як міг підтримував зв’язок з рідними, але в місцях, де він був часто зникала мережа, крім того, він мав багато інформації, яку не можна було розголошувати. Все, що відомо, це те, що його бригада звільнювала Сумську область від окупантів, після цього локацію було змінено на Харківську область, останнє його місцезнаходження в Ізюмському районі”, – каже вітчим бійця Роман Тапеха.

14 квітня Євген пішов на штурм населеного пункту під Ізюмом котрий був окупований військами РФ. З того дня він вважався офіційно зниклим під час ведення бойових дій. Пошуки Євгена тривали пів року, розповів Роман Тапеха.

Через пів року, вже після звільнення Харківщини, Євгена знайшли загиблим в Ізюмському районі. Поховали Євгена 31 жовтня у селі Лобойківка, що на Дніпропетровщині.

Сім’я полеглого воїна звернулась до президента Володимира Зеленського з проханням надати Євгену Савченку звання Героя України.