Skip to content

Давайте разом радіти за наших: Борис Філатов про дніпрян, які виступають у Токіо

Борис Филатов

Борис Филатов

Ми часто говоримо, що Дніпро — особливе місто.

Тут народжуються таланти, готові заявити про себе світу.  Це дійсно так.

Ці, мабуть що, безпрецедентні літні Олімпійські ігри підкорювали дев’ятеро наших земляків.

Давайте разом радіти за наших: Борис Філатов про дніпрян, які виступають у Токіо

Двадцятирічний хлопець з Дніпра Михайло Кохан став єдиним українцем, який подолав кваліфікацію у метанні молота.

Він оновив історію олімпійських рекордів, закріпивши за собою звання наймолодшого учасника фіналу ігор у метанні молота. Наймолодшого легкоатлета за весь час існування Олімпіад, який метнув молот за понад 80 метрів. І наймолодшого метальника молота, який посів четверте місце на Олімпійських іграх.

Для Ярослави Магучих ці ігри стали першими в кар’єрі. І головний день ще попереду. Колись, шукаючи себе у карате, малюванні та легкій атлетиці,  вона зробила вибір на користь останньої. І не помилилася. У 19 років Ярослава — світова рекордсменка, переможниця численних міжнародних чемпіонатів і наймолодша в історії спортсменка, яка у стрибках в висоту взяла позначку у 2 метри.

Наша Анна Рижикова посіла п’яте місце у бігу на 400 метрів з бар’єрами. І вона ще продовжить боротьбу за олімпійську медаль в естафеті.

Ми так само пишаємося олімпійськими результатами легкоатлета Микити Нестеренка, плавця Дениса Кесіля, фехтувальника Богдана Нікішина, бадмінтоністки Марії Улітіної і наших тенісисток Надії та Людмили Кіченок.

Та є і інші.

24-річний важкоатлет, штангіст Антон Плісний вчився та тренувався Дніпра, але він обрав того самого — свого — тренера в іншій країні. До перемоги Антон йшов із дніпровською наполеглевістю — коли попри на травму коліна виборов бронзовую медаль. Хай навіть під прапором Грузії.

Визнаний у світі тренер з вітрильного спорту, якому Австралія завдячує цьогорічним золотом, Віктор Коваленко також наш земляк. Його правила спортивного життя наслідують, а дедалі нові покоління спортсменів мріють про співпрацю з ним. Із 12-річного хлопця, що розпочинав свої тренування у дніпровському «Метеорі», він пройшов шлях до почесного представника спортивної еліти Австралії, якого удостоєно місцем в Залі слави Sport Australia. Ще до переїзду він зламав стереотипи щодо жінок у вітрильному спорті. У це ніхто не вірив, але саме Коваленко привів команду дніпрянок — Дарису Москаленко та Ірину Чуніховську — до олімпійської бронзи на літніх іграх 1988 року. У першому в історії окремому заліку.

У 1996 році золото під його наставництвом здобули Євген Браславець і Ігор Матвієнко. Також із Дніпра.

Сьогодні, 5 серпня, Віктору Коваленку виповнюється 71 рік.

Давайте разом радіти за наших. Їх перемоги — результат титанічної роботи. Вони знають правила успіху у спорті, які  варто наслідувати і у звичайному житті.

Не боятися обирати свій шлях і йти до своєї мрії. Навіть якщо всі навколо кажуть, що це — неможливо.

Вірити в себе і зміцнювати інших своєю стійкістю духу.

Бути наполегливим і послідовним. Навіть якщо важко і здається, що більше немає сил. Бо лише так дається справжня перемога — особиста і та, яку варто розділити зі світом.

Вони можуть роз’їхатися світом.

Виступати під різними прапорами і бути гордістю далеких країн.

Та часточка рідного Дніпра завжди буде з ними.

Категория: Новости Днепра, Особое мнение

Приєднуйтесь до нас у

Дивіться також: