Як у Литві молоді українці вчилися розробляти соціальні проекти

Учасники з Дніпра і Бердянська вчилися вирішувати проблеми на прикладі литовського міста Друскінінкай, щоб, повернувшись додому, зробити місцеві громади в Україні кращими.

27 серпня в Литві завершився Міжнародний молодіжний форум, присвячений розвитку молоді через дебати.

Школярі та студенти з шести країн розв’язували дуже «доросле» питання: як покращити життя в місті Друскінінкай. Протягом шести днів вони працювали над соціальними проектами та захищали свої ідеї на публічних дебатах.

Україна на цьому форумі представили дві громадські організації: ГО «Нове бачення» у Дніпрі та Молодіжний клуб «Співдружність» у Бердянську. З нашого міста до Литви на Форум вирушили Ілля Котляр і Тимофій Жеріков, учні 11 класу та головні учасники у розробці проектів, Юлія Бобир та Ірина Авдєєва, ментори проекту, та два тренери ГО «Нове бачення»: Олена Зима (голова ГО) і В’ячеслав Рудницький.

Дніпровська команда подолала всі труднощі шляху — для того, щоб зустрітися з такими ж ентузіастами з Литви, Росії, Білорусі, Вірменії та Грузії. Ще б пак, адже це – відмінний шанс познайомитися з різними культурами.

В ході Форуму учасники вчилися розробляти соціальні проекти для місцевої громади, а для цього треба вміти визначати нагальні проблеми громади і знаходити найкращі способи їх вирішення. Вчилися на реальному прикладі: замість абстрактних міркувань прогулялися містом Друскінінкай та дізналися у місцевих жителів, які питання з благоустрою міста їх хвилюють. Виконати завдання виявилося не так легко. Одна мешканка їм відповіла:

— Ви шукаєте тут проблеми? А тут проблем немає!

Як приємно було б почути такі слова з вуст українця! Друскінінкай – прямо-таки райське курортне містечко, де є озера, доглянуті парки, ліс… Правда, молодь скаржилася на те, що їй потрібно більше драйву та розваг (до речі, місто з населенням усього 24 тисячі славиться величезним гірськолижним комплексом, аквапарком, ціни на прокат велосипедів тут низькі, а на головній сцені Культурного центру щодня проходять концерти. Напевне, все це їм уже приїлося). У сфері соціального захисту місто теж виглядає зразковим. Інша мешканка розповіла:

— Меценати, та й місцеві жителі завжди готові допомагати людям з особливими потребами, тому тут часто влаштовуються благодійні акції.

Учасники форуму так і не знайшли глобальних проблем у місті.

— Журі, оцінюючи проекти, опинилися перед важким вибором. З одного боку, всі проекти були хороші, серйозні, але більшість із них були спрямовані на те, чого не вистачає в їхніх країнах, а не на те, чого немає в Друскінінкаї, — пояснює ментор Ірина Авдєєва.

На дебатному турнірі обговорювалися пропозиції зробити більше велодоріжок, побудувати каток, проводити регулярні арт-фестивалі, перетворити занедбаний готель в торгово-розважальний центр. Учасники пояснювали, чому саме їх проект зможе поліпшити життя в місті. Дебатні раунди були перевіркою робіт на міцність, адже в обговоренні відразу ж виявлялися недоліки проектів.

— За ці шість днів ми навчилися всьому, чому тільки можна було навчитися, — сміється Ірина. Написати проект означало знайти рішення проблеми, продумати його реалізацію, підрахувати кошторис і підготуватися до всіх можливих каверзних запитань, щоб захистити свою роботу на дебатах.

Учасники працювали в міжнародних командах, а значить, училися толерантно ставитися один до одного та долати мовний бар’єр. Ірина і Юля в ролі менторів повинні були об’єднати учасників з різних країн, зробити так, щоб вони працювали в одному напрямку.

— Спочатку у нас не все виходило, у кожного було своє бачення проблеми, але під кінець усі здружилися, з’явилося відчуття єдиної команди, — розповідає Юля про свою команду.

Ірина доповнює:

— Я навіть не знаю, що було важливіше в цій поїздці: написання соціальних проектів чи культурний обмін.

До речі, виявилося, що бути ментором, або наставником, досить цікаво і складно. Ірина згадує:

— Найважче було не нав’язувати своїй команді власну думку. Мені хотілося, щоб вони взяли іншу проблему, а в якийсь момент я зрозуміла, що починаю писати проект за них. Як на мене, краще нехай вони навчаються на своїх помилках.

Учень 11 класу Ілля ділиться своїм досвідом участі у форумі:

— Мені сподобалося бути в команді з хлопцями з різних країн, це дуже цікаво і продуктивно. Я дізнався багато свіжих ідей, які працюють у їхніх країнах і які можна було б застосувати у нас.

Учасники форуму придбали величезний досвід, і він може виявитися досить корисним, як відзначають дівчата:

— Учасники зможуть брати участь у розробці успішних проектів у своєму оточенні. Можливо, не зараз, а по завершенні навчання. Ми віримо, що про наших хлопців ми ще не раз почуємо.

Я теж упевнена, що Ілля і Тимофій зможуть багато чого змінити в Дніпрі. Якщо вони виконали таку складну роботу в незнайомій команді, то і тут упораються. До того ж, їм є де розвернутися…

Ілля після повернення з Литви вже готовий діяти:

— Дуже хотілося б організувати якийсь проект у моєму місті, але у нас є одна проблема: майже немає діалогу між активістами, NGO і місцевою владою. У Друскінінкаї, коли був потрібен дозвіл на проведення акції або треба було узгодити деталі проекту, ми без проблем поспілкувалися з мером міста. У нас же для отримання хоч якоїсь підтримки потрібно зробити набагато більше.

Міжнародний молодіжний форум у Литві здійснювався за підтримки програми Європейського Союзу Erasmus+.

Громадська організація «Нове бачення» продовжує працювати в своєму основному напрямку – реалізовувати освітні дебатні проекти. ГО вже почала підготовку до міжнародного турніру Dnipro Open 2017, який відбудеться у лютому 2017 року, а до цього ще проведе регіональні дебатні турніри. Члени організації «Нове бачення» запрошують усіх школярів і студентів узяти участь у дебатах або спробувати себе в ролі суддів. Дізнатися більше можна на офіційному сайті: http://www.newvision.org.ua/, через Фейсбук: https://www.facebook.com/ngonewvision або ВКонтакті: https://vk.com/new.vision.