Продовжуємо розповідати, як одружуються дніпряни у війну. Війна зламала плани, але не кохання і для пари Яни та Іллі. Наприкінці березня на них очікувала незабутня подорож до Праги. У неймовірній атмосфері старовинної Європи хлопець планував освідчитись своїй коханій. Але не так сталось, як гадалось.
«Ілля зробив мені пропозицію 8-го березня у нас вдома. Він прийшов з квітами, став на коліно та запропонував одружитись. Я, звичайно, погодилась.
Ми сіли, подумали, адже невідомо, коли закінчиться війна, що на нас чекає в майбутньому та вирішили розписатись, а саме весілля вже відіграти під час вінчання після Перемоги.
8 березня я отримала пропозицію, а вже 12-го ми офіційно стали чоловіком та дружиною. За півроку до освідчення Ілля замовив каблучку, а от спільних обручок в нас досі немає. Я ношу те, з яким Ілля мені освідчився, а він без обручки.
Звичайно, дуже шкода, що деякі плани прийшлось змінити, але найголовніше, що всі живі та здорові», — розповідає Яна.
Війна, як зазначають психологи, «вмикає» всі почуття на максимум. Невідомість, страх не встигнути, не скористатись можливістю – все це так знайомо майже кожному українцю. Виходить, що зараз як ніколи важливо не боятись почуттів, хай навіть все йде не по плану… Освідчуйтесь, зізнавайтесь в коханні, любіть, будьте поруч, не відкладайте на завтра… Ворог не завадить українцям бути щасливими. В радості, в горі, і навіки віків…