Що ми уявляємо, коли думаємо про сільське господарство майбутнього? Для когось це вирощена китайськими вченими на Місяці бавовна, або астронавт з «Марсіянина», який збирає урожай картоплі на «червоній планеті». Для когось – створення альтернативних видів м’яса та футуристичні ферми, якими керує штучний інтелект. Перспективи агросфери дійсно безмежні, однак найкращі з наших фантазій та ідей будуть враховувати сучасні тренди, опиратися на детальні дослідження та закономірності розвитку не лише сільського господарства, а й багатьох супутніх напрямів та процесів.
Наведемо приклад. За даними ООН, до 2050 року нам потрібно збільшити обсяг продовольства на 70%, оскільки населення планети становитиме 9,8 млрд людей. Що слід робити, аби всіх їх прогодувати?
У 2015 році та ж ООН затвердила програму Цілей сталого розвитку. Одна з найвагоміших серед поставлених 17 цілей – подолання голоду й досягнення продовольчої безпеки. Важливо, що досягнення цієї мети не повинно заважати реалізації інших цілей сталого розвитку – боротьбі зі змінами клімату, раціональному використанню водних ресурсів, збереженню та відновлення екосистем суші, відповідальному виробництву тощо.
Але як досягнути однієї мети, враховуючи та не шкодячи іншим? Один з найкращих інструментів та світових трендів у вирішенні цієї проблеми — циркулярна економіка. Концепція економіки замкненого циклу (або ж циркулярної) побудована на тому, що цінність мають не лише продукти, але й матеріали, з яких вони зроблені. Відповідно, ідея поєднує два цикли виробництва і споживання, подібно до біологічних систем. Перший — для «біологічних» ресурсів, тобто тих, які можуть розкладатися живими організмами. Другий — для «технічних», непридатних для розкладання.
Більшість із читачів нашого видання знають, що агропромисловий холдинг МХП вже давно опікується продовольчою безпекою України, а його птахофабрика «Оріль-Лідер», працююча на території Дніпровського району, є взірцем високотехнологічного підприємства. Однак не всі знають про те, що саме на базі птахофабрики МХП почав впровадження циркулярної економіки в компанії. Постійно підвищуючи якість продукції та роблячи акцент на інновації, МХП вдалося досягнути підвищення продуктивності використання ресурсів та зменшити шкідливий вплив на довкілля.
Пояснимо на практиці. Птахофабрика «Оріль_Лідер» стала першим підприємством МХП, на базі якого було побудовано біогазовий комплекс. У 2013 році комплекс був запущений в експлуатацію, його потужність склала 5 МВт/год — це співставно з електропостачанням для 15 000 квартир.
На той час це була перша в Європі біогазова станція такої потужності й рівня технологій, що працює на курячому посліді і відходах комплексу з переробки курчат-бройлерів. Міжнародні організації підтвердили ефективність і актуальність проєкту з точки зору стандартів екології і безпеки.
Тобто йдеться про відновлюваний ресурс, який дозволяє скоротити викиди CO2 в атмосферу та дає позитивний мультиплікативний ефект економіці як підприємства, так і всієї держави. Від біогазу та біометану до виробництва «чистої» електроенергії та «зеленого» тепла. І все це на шляху до цілі сталого розвитку у подоланні подолання голоду й досягнення продовольчої безпеки у світі. МХП — прогресивний агрохолдинг, який слідує інноваціям. На своєму прикладі компанія доводить, що агро – це круто та високотехнологічно, намагаючись не просто йти в ногу з часом, а випереджати його
