Волонтер і письменниця Ганна Терянік відома своїми книжками про війну і діяльністю в Музеї АТО у Дніпрі. Але мало хто знає, що вона — господарка песиків-блогерів та автор дитячої книги «Пригоди песика Кокса» про дітей, собак та любов. Загалом же у літературному доробку Ганни п’ять книжок. Про особливості ведення інстаграму, наречених для собак та нову книгу вона розповіла в ексклюзивному інтерв’ю «НМ».
Нас читає Марина Філатова
Насправді песиків два і обидва носять ім’я Кокс.
— Це не тому, що в мене погана фантазія, — зазначає Ганна. — Так склалося, та й подобається мені це ім’я. Кокс – тому що чорний, як вугілля. У нас є 15-річний Коксик-старший і Кокс-малюк, йому тільки рік. Старий трошки недочуває, ніби літня людина.
Раніше у Ганни був доберман, але, проживши довге життя, він пішов в інший світ. Завести собаку такої ж породи не наважилась через маленьку дитину в домі. А такса здалася такою собі зменшеною копією доберманів.
Під час інтерв’ю Кокс трохи нервує, іноді навіть гарчить.
— Інстаграм – це не бажання популярності чи заробітку, — каже Ганна. — Просто так я розповідаю про життя Коксиків. Спочатку старшого, від його імені народилась перша книга. Тепер у мене дві собаки, і вони удвох ведуть сторінку. Навіть коли мені пишуть повідомлення, я відповідаю від їхнього імені, бо ж це їхня сторінка. Вона так і називається «Я, пес Кокс і мої пригоди». Особливо нас люблять читати діти. Багато пишуть. Тож у планах в мене друга книга про пригоди малюків. У нас небагато підписників – близько тисячі, але я не хочу штучно збільшувати їхню кількість. Читачі повинні з’являтися, бо їм цікаво читати.
Ганну та її песиків підтримують чоловік та двоє дітей, а старша дочка навіть виступає у ролі фотографа для чотирилапих блогерів.
— Тексти народжуються самі собою, спонтанно, — зізнається Ганна. — Зазвичай Кокс-старший чи молодший розповідають про свої пригоди, друзів, яких вони зустрічають на прогулянках. Нам, до речі, подобається інстаграм Марини Філатової, особливо її дописи про подорожі. Коли Коксик їй пише коментарі, вона завжди відповідає. Це дуже приємно.
Коханню порода не завадить
Кокс-старший дуже дружелюбний, але через свій вік уже не такий активний. А от малюк залюбки ходить на інтерв’ю, полюбляє гуляти парком, а перед сном з’їдає яблуко – це його особиста звичка для користі травлення.
— Сплять собаки з нами, — розповідає Ганна. — Нещодавно у доньки з’явилась папуга корела. Кокс називає її птеродактилем і любить дивитися, як вона літає. У парку в нього багато друзів-собак. Часто його впізнають на вулиці: «А, це той самий Кокс із інстаграму!» А ще в нього є велике кохання – вівчарка Адель. Він її називає моделлю, бо гарна. Кокс її дуже любить, обціловує, і красуня відповідає взаємністю. Навіть різниця у породах не стає на заваді їхнім почуттям, хоча Кокс значно менший за Адель і буквально повністю ховається в її шерсті.
Коли малюк Кокс підросте, йому знайдуть дівчину-таксу, адже Ганна хоче, аби у відомого блогера були діти. «Не виключено, що весілля покажемо в інстаграмі і вдягнемо їх у відповідні костюми», – каже вона.
Про творчі плани
Ганна мріє, аби Кокс-молодший став талісманом Музею АТО.
— Він буває в мене на роботі, — каже вона. — Попри серйозну тематику музею, в нас дуже багато відвідувачів-дітей. На мою думку, малюкам би сподобалось, аби Кокс став символом.
Зірці інстаграму пишуть з різних міст і країн, особливо діти.
— Вони надсилають малюнки, тож планую проілюструвати ними наступну книгу про пригоди Коксиків. Там буде ще більше цікавих історій та нових героїв, — посміхається Ганна.
У книзі старший Кокс розповідає про свою родину, кожному вигадав прізвиська. Є також ілюстрації-розмальовки. До речі, книга має віковий ценз від 3 до 103 років. «Любов до тварин — для мене певний маркер. Я завжди питаю в людей, як вони ставляться до тварин, чи мають їх удома», — посміхається Ганна.