Громадянсько-патріотична лірика української поетеси Ліни Костенко стала особливо популярною в останні роки — в зв’язку з подіями на Майдані, анексією Криму і АТО на Сході. Ліна Василівна була одним з найвідоміших дисидентів за часів СРСР, вона завжди активно висловлювала свою громадянську позицію. Останні роки Ліна Костенко воліє мовчати — нові вірші з-під її пера не з’являються. Проте за неї завжди говорять її вірші — проникливі та чуттєві. Сьогодні поетеса святкує свій 89-й день народження, передає «НМ».
Ліна Костенко була не тільки талановитою поетесою, а ще й ефектною жінкою, яка досі має багато прихильників серед чоловіків. Жінка мала два шлюби: з письменником Єжи-Яном Пахльовським (батьком письменниці Оксани Пахльовської) тривав недовго, оскільки метри не зійшлися характерами. А от другий шлюб з директором кіностудії імені Довженка Василем Цвіркуновим тривав 25 років аж до смерті чоловіка. Прихильників у Ліни Костенко теж було багато. Їй приписували роман з Василем Симоненком. Проте сама поетеса це ніколи не коментувала.
Ліну Вася Симоненко дуже любив. У них таємна любов була, хоча Ліна старша за нього на п’ять років. На неї не можна було дивитися без захоплення: жіночна, з лукавинкою в очах — справжня красуня. Він називав її Косталіна. Казав: «Мене нагородила поглядом Косталіна», — згадував поет Микола Сом.
Дмитро Павличко не так давно зізнався, що досі береже коробку сірників, куплених кілька десятиліть тому, аби прикурити їй цигарку. «Ліна Костенко була екстравагантною й курила», – згадував Павличко.
Ліна Костенко відмовилася і від премії «Золотий письменник України», не пояснивши нічого жодним словом, і від звання Героя України, яке хотів їй вручити Ющенко, а фраза «Політичної біжутерії не ношу» стала мало не афоризмом.
У 2005 році Ліна Костенко взяла участь в експедиції до Чорнобильської зони. Письменниця активно працювала нарівні з усіма вченими, рятуючи предмети побуту і артефакти народної культури від знищення і забуття.
Шанувальники поетеси люблять її творчість насамперед за достаток інтимної лірики, такий чуттєвої і проникливою. Про чоловіків Ліни Костенко відомо мало, і тим цікаве перечитувати її лірику.
Спини мене
Спини мене отямся і отям
така любов буває раз в ніколи
вона ж промчить над зламаним життям
за нею ж будуть бігти видноколи
вона ж порве нам спокій до струни
вона ж слова поспалює вустами
спини мене спини і схамени
ще поки можу думати востаннє
ще поки можу але вже не можу
настала черга й на мою зорю
чи біля тебе душу відморожу
чи біля тебе полум’ям згорю.
***
І не дивуй, що я прийду зненацька
… І не дивуй, що я прийду зненацька.
Мені ще ж побороти переляк.
На штурм Бастилій – просто. На Сенатську.
А от до тебе – я не знаю як.
Вже одпручалась гордістю і смутком,
одборонилась даллю, як щитом.
Як довго йшла до тебе, як нехутко,
і скільки ще і сумнівів, і втом!
Прийми мою понівечену душу,
збагни й пробач мій безнемірний острах.
Дай хоч на мить забути слово – «мушу»,
це перше слово з букваря дорослих.
Мені без тебе сумно серед людства.
Вже людству не до себе й не до нас.
А дика груша світиться як люстра.
І чутно гомін тополиних трас…
Подписывайтесь на нашу страницу в Facebook.
Подписывайтесь на наш канал в Telegram.
Категория: Архив, Новости Днепра, Общественные и социальные новости Днепра
