Брутальна перевірка "сосенок": все ок, якби собачі пакети не тирили

У Дніпрі на проспекті Поля є парк Писаржевського. В народі його називають просто «сосенки». У цього парку досить цікава історія. До кінця 50-х років ХХ століття на його території знаходилось єврейське кладовище. У 60—70-ті роки могили знесли, а на цьому місці звели будинки і магазини, розбили парк. У глибині чорніє великий обеліск, встановлений на могилі відомого вченого, академіка Лева Володимировича Писаржевського.

Брутальні бородаті хлопці

Зараз парк модернізують, навіть встановили урни для собачих «сюрпризів». Я вирішила подивитися на інновації в компанії поліцейського Тимура Бакурідзе і його чотирилапого приятеля Моїсея.

Пакети тирять!

Брутальний, із татуюваннями, бородатий Тимур веде на повідку такого ж бородатого ши-тцу Моїсея, песика своїх батьків. Той приглядається до перехожих, нюхає травичку. «У Моні є дружина Маруся, також ши-тцу, але вона не встигла зробити зачіску та стрижку, тому сьогодні не гуляє з нами», — жартує чоловік.

Клумб у парку багато і всі вони доглянуті

На вулиці спекотно, але у парку є лавочки і у тіні, тож чимало й відпочиваючих. Комунальники активно поливають клумби, зрізають зів’ялі квіті. Нарешті ми знаходимо те, що шукали, – спеціальну урну для собачих екскрементів. Моїсей користуватися нею не хоче – в нього є улюблене місце вигулу біля свого дому.

Моїсей схвильований — він вперше у цьому парку

— Вважаю, що прибирати за тваринами треба, навіть якщо немає спеціальних контейнерів. Просто в пакет і у звичайний смітник. В майбутньому планую взяти собі собаку бійцівської породи. Як можна за таким не прибирати? — дивується Тимур.

Біля урни є інструкція

Помічаємо двірника, який як раз прибирає поруч.

— Як встановили спеціальні урни, то люди почали краще прибирати за своїми собаками. Багато хто користується й звичайними. Але от біда, пакети для собачої урни просто… вкрали! А там же цілий рулон був! — скаржиться двірник Олександр Олександрович.

Олександр Олександрович обурений поведінкою громадян

Ми шоковані. Кому спало на думку вкрасти пакети для собачих фекалій?

Ось тут повинні бути пакети

23 мільйони кишкових бактерій міститься в одному грамі собачих фекалій. Вони можуть стати причиною спазмів, кишкових розладів і проблем з нирками. Екскременти переносять віруси, оскільки мікроорганізми проникають в ґрунтову воду і ґрунт. Крім того, дощі змивають фекалії в каналізацію, а звідти в міські водойми.

Обов’язкове прибирання за домашніми тваринами — не просто слова. Норма прописана в проекті Закону України №7220 від 20.10.2017 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження обліку домашніх і безпритульних тварин». Тільки незрозуміло, як стягувати цей штраф з власників собак, адже за хвіст тваринку, поки їде поліція, ніхто не триматиме. Самі правоохоронці кажуть, що відстежувати вигул собак, коли в місті відбуваються ДТП, грабежі та інші злочини, недоцільно, у патрульних на це просто не вистачає часу, хоча стаття, за якою можна оштрафувати господаря, існує.

На шляху до змін

У парку заплановано чимало змін – відеоспостереження, спеціальний майданчик для собак, система поливу, спортивні майданчики та нове освітлення. Наразі ж тут є поодинокі дитячі майданчики, точки продажу напоїв, морозива та кукурудзи.

Але в той же час і якесь запустіння, багато сухих дерев. «Моїсею, стій, далі я понесу тебе на руках, тут скло», – каже Тимур. На доріжці, ніби мушлі на пляжі, блищить бите скло. Попри старання комунальників, воно тут усюди.

Уламки скла і недопалки тут — звична картина

Далі прогулянка на руках у господаря

Загалом парк якийсь побитий життям: ніби й багато зелені, гарних квітів, а починаєш вдивлятися – все старе, вицвіле.

Можливо, справа в енергетиці? Адже колись тут відбувались дуже трагічні події, було кладовище. У роки Великої Вітчизняної війни тут масово розстрілювали євреїв. Не просто сім’ями, а цілими будинками і навіть вулицями. У парку імені Писаржевського на місці колишнього єврейського кладовища свого часу відкрили пам’ятний комплекс «Мацева». По колу розташовані сім фігур, які символізують свічки храмового семисвічника, а стилізовані надгробки розкриваються від центру, як пелюстки квітки. На них немає написів — вони в пам’ять про всіх, хто покоїться в цій землі. Але і цей комплекс вже потребує реставрації.

P.S. На жаль, ми не знайшли тут жодної функціонуючої точки продажу напоїв та морозива. Та недалеко від входу в парк з боку проспекту Поля є магазин «АТБ», що дуже зручно. Загалом парк не викликає бажання проводити тут години, не вистачає прохолоди, якогось фонтана. Хоча рослини, квіти доглянуті. Моїсею сподобалось, та його дещо нервували великі собаки. Сподіваюсь, усі собачники Дніпра прибиратимуть за своїми чотирилапими друзями, навіть якщо поблизу не буде спеціальних урн. Це внутрішня культура і крок до того європейського суспільства, в яке ми так прагнемо потрапити.